Гетманы Украины

Межрегиональная академия управления персоналом

РЕФЕРАТИ

З ІТСОРІЇ УКРАЇНИ

НА ТЕМИ :

Гетьман Мазепа

Іван Скоропадський

3. Кирило Розумовський

4.Кирило-Мефодієвське братство

5.Повстання Декабристів

Виконала : Терпиловська Анастасія Федорівна

Студентка КПс

МАУП

КИЇВ 2000

ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА.

Іван Степанович Мазепа (1687-1708) народився десь між 1632 і 1644рр.

Походив з українських шляхтичів Мазеп-Колединських .

Мазепа навчався в Києво-Могилянській колегії , а також в єзуїтський колегії

у Варшаві. Службу почав при дворі польського короля Яна || Казимира як

«покойовий дворянин» . За його дорученням їздив до Франції ,Італії,

Німеччини, в Голландії вивчав артилерійську справу. Став освіченою людиною

,знав польську , латинську , німецьку, італійську ,французьку, татарську і

голландську .Після повернення до Варшави , за дорученням короля їздив до

Виговського (1659),до Юрія Хмельницького (1660). У 1663 відвозив Тетері

Гетьманські клейноди. У цьому ж 1663 р. Мазепа залишив службу у короля й

деякий час жив у батьківському маєтку в Мазепинцях.

У 1669р. Мазепа почав служити в гетьмана Дорошенко в Чигирині, де

дістав ранг генерального осавула, а потім писаря. У 1764 р. Дорошенко

послав Мазепу у Крим і Туреччину просити військової допомоги , та на шляху

його спіймали запорожці і хотіли стратити , але Сірко не дозволив і

відправив його до Самойловича .У Самойловича Мазепа швидко завоював довір”я

, виховував його синів і виконував різні доручення .У 1682р , він став

генеральним осавулом , а в 1687р він зайняв пост Гетьмана.

Маючи неабиякий розум і здобувши гарну освіту ,Мазепа був видатним

політиком ,вправним оратором і водночас людиною хитрою та владолюбною.

З перших днів свого правління Мазепа сумлінно виконував повеління

царського уряду й вірно служив йому. Уже в 1688р відповідно до Коломацьких

статей 1687р почалося будівництво фортець .

У березні 1689р вирушила на південь російська армія (112тис чол) під

командуванням князя В.Голіцина . 20 квітня на р.Коломаку до неї приєдналося

козацьке військо на чолі з гетьманом Мазепою .Вони розбили передові

татарські загони, і 20 травня підійшли до Перекопа. Але через виснаженість

військ ,24 червня війська коло Коломика розійшлися і направились по

домівках .

Союзники Росії у війні з Туреччиною –Польша, Австрія, Венеція – у

кінці 1698 р. почали мирні переговори з Туреччиною і в 1699р в м.Карловцях

,уклали мирний договір .Азов з навколишньою місцевістю залишався за Росією

.На Дніпрі мали бути зруйновані фортеці .Росія припиняла виплату данини

кримському хану. Отже від Коломацької ради 1687р , до початку Північної

війни 1700р на вимоги царського уряду козаки брали участь у числених боях

проти турків та татар, а селяни й міщани мусили постачати російські війська

, які проходили через їх землі . Їх начальники безборонно притісняли , а то

й просто знущались над місцевим населенням .

Хоч Мазепа і здійснював деякі заходи ,щоб обмежити розміри панщині і різних

поборів у старшинських маєтках, повинності що їх мусили виконувати

посполиті ,безперервно зростали ,визиск їх збільшувався , посилювалося

зубоження козацтва й міських низів . Все це викликало незадоволення

народних мас і приводило до масових повстань , які Мазепа за допомогою

царських військ жорстоко придушував.

Протягом листопада 1708р відбувся ряд воєнно-політичних акцій .2 листопада

війська О.Меншикова взяли штурмом Батурин.12 листопада у Глухові відбулася

церемонія проголошення церковної Анафеми . Єдиним успіхом у ці тривожні

дні для Мазепи став перехід на його бік , частини Запоріжців на чолі з

кошовим отаманом Костем Гордієнко.

Між тим події складалися не на користь І.Мазепи.У травні 1709р царські

війська полковника Яковлева ,зруйнували Січ, і знишили велику кількість

козаків.

Нервове напруження останніх місяців ,жорстокі невдачі ,провал планів та

задумів,підірвали здоров”я Гетьмана .

Мазепа почав хворіти .Відчуваючи наближення смерті ,він наказав

спалити документи ,що належали йому, висповідався і тихо помер 2 жовтня

1709р ,у селі Варниці ,неподалік Бендер.

Іван Скоропадський (1708-1722).

Хоча Скоропадський і фігурував у планах Мазепи та підтримував ідею

автономії України ,ПетроІ погодився на його обрання , бо той був людиною

старою й ненаполегливою . Скоропадський фактично не чинив опору царським

реформам , але й зробити міг небагато.Одразу після його обрання у 1708 р

цар відрядив до Скоропадського свого намісника Ізмайлова та два російських

полки , давши їм таємні вказівки заарештувати гетьмана якщо його дії

викличуть підозру.Незабаром почала проводитися політика підпорядкування

.Резиденцію гетьмана з Батурина перенесли до Глухова , поближче до

Російських кордонів .

Головнокомандуючим козацького війська був поставлен росіянин.На посаду

управляючих територіями полків призначали чужинців і росиян.Уперше росіяни

отримали на Україні великі землеволодіння . Навіть за видавничою правою

здійснювався нагляд.

Експлуатація українських ресурсів мала різноманітні форми. Між 1709-1722рр

Україна повинна була утримувати десять російських полків, розміщених на її

території.

Десятки тисяч Українців посилали на працювати на будівництві Ладозького

каналу та нової царської столиці Санкт-Петербурга . У 1719р українцям

забороняли експортувати зерно безпосередньо на Захід. Натомість вони

повинні були возити його у російські порти Ригу та Архангельськ , де воно

продавалось за встановленими урядом цінами. Нарешті , російським купцям

створювалися пільгові умови для продажу в Гетьманщині своїх товарів ,у той

час як українці сплачували величезне мито за крам ,що везли на північ.

Але найбільш ударом для українців стало те , що у 1722р Малоросійська

колегія –урядовий орган Москви , що складався з шести російських урядовців

, які постійно перебували на Україні – дістали право разом з Гетьманом

ділити владу .Це було занадто навіть для терплячого Скоропадського . Він

поїхав до Санкт-Петербурга просити царя переглянути цю справу . ПетроІ

відмовив йому. І невдовзі повернувшись до Глухова старий гетьман помер.

ВІДНОВЛЕННЯ ГЕТЬМАНСТВА .ОБРАННЯ ГЕТЬМАНОМ К.РОЗУМОВСЬКОГО

Після смерті Анни Іванівни з 1741р по 1761р царицею стала дочка Петра 1

Єлизавета Петрівна. При ній політику щодо України було пом”якшено. Це

пояснювалось як складністю зовнішньополітичного становища Росії і

намаганням , у зв”язку з цим залучити на свій бік козацьку старшину , так

і в певній мірі особистими симпатіями цариці. Виходець з України ,козак

Олекса Розумовський став улюбленцем Єлизавети.У 1744р вона приїжджала до

Києва , де їй вручили просьбу старшини про обрання нового гетьмана. Цариця

прихильно поставилася до цієї просьби , але кандидата в гетьмани обирала

сама.

У 1750 р.в Глухові під наглядом царського представника відбулася

рада , яка обрала гетьманом брата фаворита цариці-Кирила

Розумовського.(1750-1764). Правління гетьманського уряду було ліквідовано

,царських урядовців відкликано,владі гетьмана підпорядковано Запорізьку Січ

.Новий гетьман повністю діяв з волі цариці ,роздавав багато земель

українській старшині і російським дворянам ,сприяв зміцненню козацької

старшини як поміщиків-феодалів.

Ще в 1732р за царювання Анни Іванівни на Слобожанщині замість

ліквідованих козацьких полків були створенні драгунські полки з царськими

офіцерами на чолі. Туди й зачислялась й частина козацтва . Але це викликало

велике незадоволення козацької старшини та козаків, і в 1743р козацькі

полки на Слобожанщині були відновлені.

У 1754 р. були ліквідовані митні побори на порубіжжі Росії та

України . А у 1761р видано універсал про виключене право козацької старшини

на гуральництво.

З відновленням гетьманства, підпорядкування Лівобережної України із Сенату

було передано в Колегію іноземних справ.Однак гетьман не дбав про

збереження такого правового статусу України і тому у січні 1756р

Лівобережну Україну було знов переведено до Сенату, в якому утворено

“особую єкспедицию ” для українських справ.

Результатом суспільно-політичної діяльності гетьмана Розумовського стала

судова реформа.Універсалом від 17 листопада 1760 р гетьман запровадив

новий порядок судочинства , з гідно з яким ,генеральний суд очолювали 2

генеральні судді ,а до його складу входили вибрані від старшини

представники кожного з 10 полків.Того ж року полкові суди було перетворено

на городські , де розглядалися кримінальні справи.

Загалом судова реформа ,здійснена Розумовським , відповідала інтересам

козацьких старшин .

1763 р К Розумовський підготував на ім”я Катерини 2 дві чолобитні: про

відновлення давніх прав України та про необхідність перетворення Києво-

Могилянської академії на університет та заснування університету в

Батурині.АЛЕ реакція російського уряду на ці чолобитні ,виявилась дуже

негативною .

І 10 листопада 1764р вийшов царський указ про ліквідацію гетьманства. Після

ліквідації гетьманства Розумовський залишився крупним поміщиком .Помер 9

січня 1803 року похован в церкві Воскресіння Христового в Батурині.

КИРИЛО-МИФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО

3 березня 1847р студент Київського університету Олексій Петров доніс

царським властям про таємне товариство , яке він випадково виявив .Поліція

тут же арештувала провідних членів товариства і відправила їх до Санкт-

Петербурга.У результаті посилених допитів власті дізнались про існування

Кирило-Мефодієвського товариства – першої на Україні організації

політичного спрямування .

Товариство складалося всього з десятка активних членів та кількох десятків

співчуваючих. До групи входили молоді представники української

інтелігенції на чолі з Миколою Костомаровим та Миколою Гулаком .Хоч Тарс

Шевченко і Пантелеймон Куліш – підтримували з братством недуже стійкі

зв”язки - їх також арештували. Товариство було нетільки малочисельним але й

обмеженим у своїй діяльності.Протягом приблизно 14 місяців товариство

збиралось кілька разів на тривалі політичні та філософські дискусії , та

підготували ряд положень до своєї програми.

Найважливіші з цих положень сформульованих Костомаровим , містились у

творі під назвою “Закон Божий (Книга буття українського народу)” Серед

пропонованих в ньому заходів були скасування кріпацтва , ліквідація

юридичних відмінностей між станами , доступність освіти для мас. Столицею

федерації повинен був стати Київ.Першою по шляху створення федерації

повинна була піти УКРАЇНА. Погоджуючись щодо загальних засад , учасники

групи , однак розходились в питанні про те , що вважати першочерговим і

найважливішим. Для Костомарова це була єдність і братство слов”ян ;

Шевченко палко вимагав соціального й національного звільнення укра”їнців ,

а Куліш наголошував на важливості розвитку укра”їнської культури .

Попри відносно безневинний характер товариства царські власті вирішили

покарати його провідних членів .Костомаров , Куліш та інші помірковані

дістали вирок, що пердбачав заслання в глиб Росії терміном на рік або

більше. Гулака засудили до 3 років ув’язнення .А Шевченко віддали до

солдатів , терміном на 10 років.

ВИСНОВОК Значення Кирило-Мефодіївського товариства важливе з кількох

міркувань .Воно явило собою першу ,хоч і невдалу спробу інтелігенції

перейти від культурницького до політичного етапу національного розвитку ;

воно привернуло увагу царського уряду до потенційної небезпеки зростаючої

національної свідомості українців ; ліквідація товариства дала сигнал до

наступу антиукраїнської політики і ознаменувала початок довгої безупинної

боротьби української інтелігенції з російським царатом.

ПОВСТАННЯ ДЕКАБРИСТІВ

Багато царських офіцерів , які брали участь у наполеонських війнах Європи ,

зазнали впливів політичних інститутів і цінностей Заходу й стали їхніми

прибічниками . Повернувшись із перемогою , вони сподівались , що начебто

ліберальний ОлександрІ упровадить в Росії реформи на західний зразок.

Глибоко розчарувавшись , невелика група самовідданих армійських офіцерів ,

переважно представників найзнатніших родів Росії , утворили таємні

товариства , що ставили собі за мету повалення самодержавства і

встановлення конституційного правління . Перше таке товариство – “Союз

порятунку”- було засноване у Петербурзі 1816р Десь через п”ять років воно

розкололось на дві окремі групи , щонайдалі перебували в Петербурзі,

продовжувало розвивати республіканські ідеї. Не маючи сильного проводу ,

воно зробило небагато . Зате Південне товариство , з осередком в Тульчині ,

на півдні України , де служив його керівник – полковник Павло Пестель ,

діяло ефективніше. Пестель переконав приєднатися до його організації іншу

таємну групу – Товариство Об”єднаних Слов”ян. Йому також вдалося схилити на

свій бік революційну Польську групу , що діяла на Україні .Таким чином ,

Південне товариство до 1825 р. з майже 30 офіцерів –змовників зросло до

близько 160.

Сформульована в документі під назвою “Руська правда” програма Пестеля була

більш радикальною , ніж програма північних конституціоналістів . Вона

передбачала скасування всякої соціальної та політичної нерівності ,

модернізацією господарства країни ,провід революційної верхівки ,сувору

централізацію управління. Члени Товариства об”єднаних слов”ян не поділяли

централіських упереджень Пестеля. , схиляючись до ідеї реорганізації

імперії на федеративних засадах .

Смерть Олександра І в грудні 1825р зненацька застигла ідеалістично-

настроєних революціонерів-дилетантів як Північного так і Південного

товариств. Керівники Північного товариства зібрали під своїм командуванням

кілька тисяч війська і вдалися до спроби скинути нового царя МиколуІ .

Це повстання провалилося , а всіх його провідників заарештували .На

Україні Південне товариство мало трохи більший успіх , провід у товаристві

перейшов до Бестужева-Рюміна та братів Муравйових-Апостолв . Хоч вони й

змогли переконати близько тисячи своїх солдат приєднатись до повстання ,

але великої підтримки з боку солдатів вони не дістали.Після тижня

безцільних блукань , їзні сили були в щент розбиті вірними царю військами

. Так повстання декабристів – цей перший в історії революційний вибух –

зазнав катастрофічної поразки .