Актуальність
досліджень. Дресирувати - значить привчати тварин до
виконання різних дій за бажанням людини. Тому дресирувальник повинен знати
можливості тварини, яку навчає, її внутрішню організацію (будову) і фізичний
стан.
Дресирування собак
дозволяє використовувати їх для господарських, спортивних, військових цілей. Розрізняють
дресирування собак мисливських, службових і циркових. Для полювання дресирують
лайок, гончих, хортиць, норных, лягавих, спанієлів. У службовому собаківництв
для вартовий, сторожовий, вівчарський, пошуковій, їздовий, санітарної й ін. спеціальних
служб дресирують вівчарок, лайок (їздових і оленегінних) і в невеликій
кількості колі, ердельтер'єрів, доберман-пінчерів, боксерів.
Дресирування собак
включає 4 етапи:
1) підготовчий (з
моменту відбиття від матері до 8 - 9-міс віку), коли щеня привчають до
прізвиська, безвідмовному підходу до хазяїна, до заборонної команди, ходінню на
повідці;
2) загальний курс
(загальна слухняність) - навчання молодого собаки виконанню команд, що
дозволяють управляти твариною в будь-яких умовах;
3) спеціальний
курс - розвиток уроджених і виховання умовних рефлексів і навичок, необхідних
для службового використання собаки;
4) тренування - закріплення
й розвиток потрібних рефлексів і навичок, нагромадження в собаки досвіду роботи
в ускладнених умовах.
Дресируванням
досягають дуже високої досконалості в діях собаки, "незвичайного" для
природного стану. А із цього необхідно, щоб в процесі навчання в організм
тварини повинне відбутися глибока зміна нервової регуляції й чисто фізичного
стану. Тут же помітимо, що не усякий організм здатний на такі зміни й настільки
глибоку перебудову внутрішньої організації. При цьому саме собою зрозуміло, що
шанси на успіх у навчанні будуть тим менше, чим більше порушень у сформованій
методиці й техніці навчання допустить дресирувальник. В остаточному підсумку,
ми бажаємо шляхом послідовного впливу на організм тварини різними подразниками
виробити в собаки бажані відповідні реакції й загальмувати непотрібні. Процес
закріплення певних навичок у собак вважають закінченим, коли твердо
встановиться зв'язок між командою й виконуваною дією собаки (умовний рефлекс)
відпрацьований необхідна чіткість і безвідмовність у діях.
У процес
дресирування собак застосовують різні подразники, які, як і рефлекси, діляться
на безумовні й умовні.
Команди
підрозділяються на основні й допоміжні. До основного ставляться такі, на які в
собак виробляють основну навичку. Допоміжні команди використовуються тільки для
утворення додаткового умовного рефлексу.
Практичні заняття
по дресируванню собак проводяться в різних умовах місцевості, у різну пору року
й доби. Зовнішні умови, у яких проводяться заняття, по-різному впливають на хід
дресирування і її результати.
Жара й холод
сильним відволіканням, що впливає на фізіологічний стан. Вони знижують
зацікавленість до проведених занять. При високій температурі повітря собака
швидко стомлюється й стає непрацездатною. Дуже низька температура взимку також
негативно позначається на роботі собаки - вона настільки важко переносить
холод, що найчастіше відмовляється відповідати на сигнали дресирувальника.
Відволікаюч
фактори фізіологічного характеру: утома, голод, присутність суки в період
пустовки й т.п. - негативно впливають на дресирування.
Боротьба з
подібними видами відволікань особливо важка, тому що воно є явищем
фізіологічного характеру, і позбавитись його можна тільки більш сильними засобами
впливу.
Мета і задач
дослідження. Дослідження були проведенні на баз
приватного розплідника службових собак, породи німецька вівчарка та
різеншнауцер, які використовуються в патрульно-постової службі. Основна мета
дресирування службових собак - відпрацювання елементів дресирування собак для
захисно-караульної служби (ЗКС). У практиці дресирування собак застосовуються
наступні методи:
Так званий механічний
метод. При цьому впливають на собаку подразниками, що заподіюють собац
неприємні відчуття.
Цей метод не
ефективним тому що собаці у продовж усього курсу завдається фізична біль та
мовірність зриву нервової діяльності. Такі собаки довго заспокоюються і для
подальшого використання не пригідні. Коли застосували цей метод прийшлось
відбракувати двох собак в яких була послаблена нервова діяльність.
Смако-заохочувальний, де все дресирування побудоване винятково на ласощах, без примуса. Таким
методом, в основному, користувався покійний Володимир Дуров.
Цей метод можна
застосувати з собаками у яких дуже добре виражена харчова реакція, у інших
немає достатнього стимулу для виконання команд.
Контрастний
метод, у якому при впливі на собаку беруть участь
механічні й харчові подразники.
Цей метод можна
застосувати якщо собак не багато, але так як і у першому випадку механічний
вплив не є ефективним. Завдяки контрасту між харчовою похвалою та механічною
стимуляцією виконання, не зривається нервова система собаки але не дає сто
відсотків віддачі в роботі з вихованцем.
Метод
наслідування, заснований на здатності собаки "переймати"
дії інших собак.
Цим методом можна
користатись при дресируванні гурту собак або брати на дресирування вже готову
добре видресирувану собаку за допомоги якої можна демонструвати команди.
Метод мотивації, за допомогою якого на собаку не впливають а спонукають до тієї чи
ншої дії через гру.
Цей метод прийшов
до нас від німців які довго експериментували та прийшли висновку, що на
мотивації собака сама просить щоб з нею працювали і охоче виконує всі команди. Ця
нформація була оприлюднена на семінарі з робочих якостей німецької вівчарки у
Бельгії у 2009 році. Метод мотивації позволяє вивчити курс дресирування
набагато швидше та ефективніше ніж усі інші методи.
У приватному розпліднику
"IZ MOEZ" усе молоде поголів’я дресирують тільки
по методу мотивації, що дозволило нашим вихованцям увійти у перші ряди на здач
спиту з ЗКС у наймолодшому віці 17 місяців і 28 днів.
Завдяки цьому
методу можна дресирувати собак різних вікових гуртів, різних по типу нервово
діяльності, єдина умова контакт поводиря з собакою.
Практичне
значення отриманих результатів. Добре навчені собаки
за курсом ЗКС з успіхом можуть захистити свого господаря його будинок і майно,
в плані конкурентно - спроможності не поступляться європейського собаки - охоронцеві.
Це пояснюється тим, що навички, отримані собакою по ЗКС, відрізняються
ефективністю, а не видовищністю і модифіковані убік "життєвих ситуацій".
Протягом десятків
років нормативи по ЗКС неодноразово мінялися й, проте, ефективність курсу і на
сьогоднішній день залишається в достатньому ступені високої.
Кінологічними
службами УДСО, митниці та ін. собак, дресированих по ЗКС
використовують при затримці, конвоюванні й охороні затриманого, при пошуку
наркотиків і вибухових речовин, в антитерористичних операціях.
Наш розплідник
також використовує для дресирування вітчизняну систему ЗКС, яка не потребу
великої кількості фігурантів і дорогої амуніції.
Особистий
внесок автора роботи. Проведення підбору та аналізу
джерел літератури, всього обсягу робіт із документацією племінного
зоотехнічного обліку, визначення основних показників та аналіз технології відпрацювання
елементів дресирування собак для захисно-караульної служби (ЗКС) породи
німецька вівчарка та різеншнауцер в умовах приватного кінологічного центру,
опрацювання матеріалів досліджень, аналіз результатів та їх узагальнення
проводилося автором роботи особисто. Методики досліджень відпрацьован
разом з науковим керівником.
Публікації. За
результатами досліджень у відкритому друці було опубліковано 1
робота:
Багаченко Н.В., Коваленко
Б.П. Дрессировка собак для поиска взрывчатых веществ, оружия и боеприпасов. // Розведення
тварин - актуальні проблеми та шляхи їх вирішення: Збірник науково-реферативних
праць студентів. -Випуск 6. -Х., 2010.
Структура та об’єм
дипломної роботи. Дипломна робота включає такі розділи: вступ, матеріали та
основні методи досліджень, огляд літератури, характеристика кінологічного
центру, аналіз технології відпрацювання елементів спеціального курсу
дресирування собак породи німецька вівчарка та доберман, техніка безпеки
виробнича санітарія, висновки і пропозиції, список використаних джерел. Робота
виконана на 103 листах комп’ютерного тексту, містить 5 таблиць, 10 малюнків.
Список використаних джерел складається з 32 найменувань.
Матеріалом
досліджень були собаки приватногорозплідника "IZ MOEZ" породи німецька вівчарка та різеншнауцер; спец амуніція,
знаряддя для дресирувань, іграшки та ласощі. Дослідження проводилися на спеціальних
майданчиках для дресирування.
Дослідження
проводилися за допомогою наступних методів:
Механічний - основаного на підкріпленні умовного подразника фізичним впливом.
Смако-заохочувальний заснований на харчовому подразнику. Використовувалось на початку
дресирувань.
Контрастний - поєднує позитивні сторони механічного та смако-заохочувального
методів.
Метод
наслідування - оснований на використанні вродженого
нстинкту стадності (наслідувати дії іншої тварини).
Метод "мотивації"
- оснований на спонукані а не впливу за допомоги
якогось предмета, іграшки або ласощів. Цей метод ще називають методом безконфліктного
дресирування.
Під час
дресирування нами були задіяні усі методи, але найрезультативнішим як на мій
погляд є п′ятий - метод мотивації. За допомогою цього методу собаки
виконують команди с найбільшою зацікавленістю та самовіддачею.
Деякі собаки
вважали що вони гралися із кінологом, деякі вважали що їх годують але отриман
результати поражали, усі без виключення виконували норматив на відмінно.
Цей метод нам
продеманстрував відомий дресирувальник Лебедєв із міста Запоріжжя, який
проводив семінар з дресирування собак за допомоги метода безконфліктного
дресирування.
Кінологія (від
греч. κύων (кін) - собака і λογος (логос) - слово) - наука про собак, виведення порід собак,
дресируванню собак, історії походження собак. Кінологія виникла в останній
чверті XIX століття, коли почалася робота з організації ведення родовідних
собак.
Кінологія вивча
анатомію і фізіологію (у тому числі закономірності вищої нервової діяльності та
поведінки) собаки, походження і еволюцію порід домашніх собак, розведення
селекцію, годівлю, утримання, дресирування та використання для полювання,
караульної, вартової, пошукової і ін. видів служби, а також у декоративних
цілях.
Кінологія - основа
сучасного собаківництва. Велику кінологічну роботу ведуть клуби Кінологічного
Союзу України і кінологічні секції Федерації Спорту із Собаками. Методичне
керівництво здійснюють Центральний клуб Кінологічного Союзу України. При
Міжнародної кінологічної федерації, що поєднує кінологічні організації 34
країн, є наукова комісія з кінології.
Дресирувати (французьке
слово) означає навчати тварин реагувати певним чином на ті або інші умовн
подразники. Тому слова "навчати" і "дресирувати" ми всюди
вживаємо як синоніми.
Дресировка тварин
(від франц. dresser - виправляти, навчати), - комплекс навчальних дій над
тваринами, що вживаються для вироблення й закріплення різних умовних рефлексів
навичок. Дресирування може проводитись з метою розвитку дружніх відносин,
формування адекватного поводження тварини для знаходження її в людському
суспільстві, пошуку матеріальних об'єктів будь-якого типу, захисту в певних
обставинах, або розваги.
Дресирування собак
можна вивести в окрему главу, тому що ця тварина є найбільш наближеною до
людини. Саме собака тисячоліття живе поруч з людиною і використовується нею як
для господарських, так і для різних інших цілей. Дресирування мисливських собак
відрізняється від дресирування службових тварин. І зовсім інше навчання,
навички одержують циркові собаки, від яких потрібно набагато більше дій. Для
допомоги людині при полюванні використовуються спеціально виведені людиною
породи, такі як хортиці, лайки, гончі, фокстер'єри, такси й багато хто інші. Для
службового собаківництва або для вартової служби людина вивела такі породи, як
різні вівчарки, добермани, ротвейлери, боксери. Дресирування мисливських собак
містить у собі вміння тварини загнати звіра, нагавкати його, або самостійно
добути в норі.
Основні принципи
виховання й дресирування собаки:
Виховання собаки
повинне будуватися на гуманному відношенні до неї. Собака прекрасно почуває, як
людина ставиться до неї.
При вихованн
собаки треба враховувати її індивідуальні особливості (швидкість реакції,
темперамент).
Виховання - це
безперервна, повторювана день у день праця. Після закінчення курсу дресирування
собака забуває команди, якщо не повторювати їх регулярно.
При будь-якій
спробі собаки показати свою перевагу, або її неслухняності, повинне піти
покарання.
Дресирування
повинне ґрунтуватися на контрасті покарання (болючого відчуття) і заохочення (похвала,
подача ласощів).
Собаку не можна
карати руками, від рук хазяїна повинна виходити любов і пещення.
Для однієї і т
ж команди завжди потрібно вживати однакові слова або сполучення слів.
Слова команди
повинні виключати можливість плутанини й бути максимально короткими.
Голосова команда
завжди супроводжується необхідним жестом дресирувальника.
Похвалу й
осудження собаки потрібно вимовляти з різною інтонацією. Хвалити потрібно
м'яким, привітним голосом, а слова осудження вимовляти різко і упевнено.
Фізичне покарання
доречно в тих випадках, коли неодноразово повторені слова несхвалення не діють.
Не можна зривати
на собаці свій поганий настрій, голосна лайка і крик не міра виховання (собака
не зрозуміє їхні причини й тільки злякається).
Кінолог - професія
людини, що вивчає поведінку і породи собак, а також інших тварин з відряду
Canis, розробляє методики правильного розведення, годівлі, утриманню і тренінгу.
Види спеціалізац
кінологів:
1) кінолог-інструктор,
дресирувальник (фахівець із підготовки собак в усіх напрямках);
2) фігурант (підготовка
собак до ЗКС, охоронець, SCHUTZHUND, Die KURUNG, IPO);
3) хендлер (підготовка
собак до виставок);
4) дієтолог (розробка
програм харчування для собаки);
5) фітнес-інструктор.
Собаківництво - професія,
що займається спарюванням ретельно відібраних екземплярів собак, щоб зробити
певні якості й особливості.
Захисно-караульна
служба (ЗКС). Захисно-караульна собака призначена для
вибірки й охорони речей, захисту дресирувальника (хазяїна), затримки,
конвоювання й охорони людей. До ЗКС найбільш придатні німецька вівчарка,
ротвейлер, ердельтер'єр, різеншнауцер, доберман та інші службові породи.
Після закінчення
курсу дресирування по ЗКС собака повинна відповідати наступним вимогам:
Після занюхування
предмета фігуранта по команді самостійно вибирати річ фігуранта з розкладених
на відстані 30-40 см. трьох речей інших фігурантів, підносити її до дресирувальника
й по команді віддавати в руки.
По команді "Охороняй"
пильно охороняти й активно захищати від двох фігурантів річ, не відходити від
неї, не брати в зуби ы не переносити, не брати корм у фігурантів і підкинутий
на землю, не накидатися на фігурантів, що спокійно проходять в 1,5-2 метрах від
кордону сектора охорони.
По команді "Взяти"
активно нападати й затримувати фігуранта (зловмисника), проявляти міцну хватку,
бути пильної при обшуку й охороні затриманого. Захищати дресирувальника,
спокійно ставитися до пострілів і інших подразників.
Приватний кінологічний
центр працює з 2005 року на базі ВАТ "Маріупольського
Дослідно-Експериментального Заводу" у місті Маріуполі. Зареєстрований у
Кинологічній Спілці України, як племінний завод німецької вівчарки "iz MOEZ".
Загальний вид
адміністративної будови розплідника.
У центрі працюють
кваліфіковані сертифіковані експерти з робочих якостей і спорту,
нструктори-дресирувальники і фігуранти.
Основні напрямки
діяльності Кінологічного центра:
дресирування
службових собак (німецької, східно-європейська вівчарки та різеншнауцер) для
охоронної, вартової, патрульної і слідової роботи;
підготовка собак
до виставок, змаганням з норм ОКД, УГС, ВН, IPO, "Великий ринг";
тестування собак.
В даний час
підготовлені нашим центром собаки в реальних умовах використовуються в охорон
нашого заводу, а так само в охороні великих промислових і металургійних
підприємств та приватних об'єктів. Нашими вихованцями відвернений ряд
незаконних проникнень на території й спроб розкрадань майна.
Крім того, наш
центр регулярно бере участь у сертифікованих виставках (рангу САС, CACIB), а
також спец виставках по породі Німецька вівчарка, завжди посідаючи призов
місця з оцінкою не нижче "відмінно". При цьому необхідно відзначити,
що всі собаки, що беруть участь у виставках, є штатними робочими собаками
розплідника.
Приватний центр
надає послуги по тимчасовому утриманні (перетримування) собак середніх
великих порід, у рамках якого може проводитися дресирування, навчання, корекція
поведінки тварин, адаптація й соціалізація їх в умовах міста.
У цих цілях
обладнаний готель для собак з опалювальними вольєрами розміром 2х3 метрів
(рис.3), додатково можуть бути встановлені утеплені збірні будиночки для
гладкошерстих і собак домашнього утримання. У готелі здійснюється цілодобове
чергування кінологів і щодня працює ветеринарний лікар.
розвиток у собаки
злості, сміливості і недовіри до сторонніх людей;
відпрацювання в
собаки навички нападати на зловмисника по команді "Взяти" і жесту
дресирувальника;
виховання витримки
тривалої сторожкості при охороні затриманої людини на місці і у русі;
Умовними
подразниками при відпрацюванні цих навичок є команда "Взяти" і жест -
викидання правої руки долонею долілиць убік фігуранта і опускання до стегна
правої ноги з більшим нахилом корпусу вперед, Допоміжні умовні подразники - команда
"Фу", "Охороняй", "Сидіти", "Лежати",
"Поруч", "Місце", вигук "Добре", "Нюхай".
Безумовн
подразники - фігурант і удари, наносимі стеком або прутом; приваблюючий увага
собаки предмет, ласощі.
Із загально-дисциплінарних
у собаки повинні бути відпрацьовані наступні навички: рух поруч із
дресирувальником; прийняття положення сидячи з витримкою до 3 хвилин; припинення
дій по команді "Фу"; укладання собаки з витримкою й повернення на
місце; апортировка.
Для першого
заняття вибирають звичне для собаки місце або ділянка, де немає сторонніх
людей, домашніх тваринних і інших відволікаючих подразників. Поблизу повинне
перебувати невелике вкриття для фігуранта, а також дерево або стовп, за як
можна надійно прив'язати собаку.
Екіпірований
фігурант до приходу дресирувальника ховається за вкриття. Потім приходить
дресирувальник і прив'язує собаку на ланцюг. По умовному сигнал
дресирувальника фігурант починає робити легкі шерехи, щоб привернути увагу
собаки, а потім виходить з укриття і, ударяючи стеком об землю, поступово
наближається до собаки. Дресирувальник подає команду "Взяти!" і, якщо
собака проявляє злість, заохочує її поглажуванням і вигуком "Добре!".
Фігурант же нападає на собаку і наносить їй стеком уздовж тулуба легкі удари, а
при спробі собаки схопити стек підставляє їй іншою рукою ганчірку. Давши собац
кілька секунд порвати ганчірку (причому фігурант тягне її до себе, як би намагаючись
відняти), фігурант кидає її й тікає. Дресирувальник у момент боротьби собаки з
фігурантом ще більше збуджує її повторенням команди "Взяти!"
вигуком "Добре!". Після того як собака заспокоїться, вправа
повторюється ще 2 - 3 рази (табл.1).
Таблиця 1
Елементи
відпрацювання….
Елементи навику
Технологія (техніка, характеристика тощо)
Недоліки
Фігурант не
повинен робити сильних ударів, щоб не залякати собаку й не викликати в не
пасивно-оборонну реакцію.
Якщо собака не
злісна або проявляє боягузтво, фігурант повинен активними рухами викликати в
неї прагнення кинутися на нього. Дресирувальник же подає команду "Взяти!"
рухом убік фігуранта ще більше збуджує в собаки злість. Прояв злості негайно
заохочується. У таких собак, а також у собак млявих (флегматиків) злість добре
розвивається при захисті корму. Для цього собаці, що перебуває на ланцюз
дається в годівниці корм або велика кістка (собака повинна бути голодної). Як
тільки собака почне їсти корм або гризти кістку, фігурант нападає на неї й
намагається відігнати її від їжі, а дресирувальник спонукує її на захист корму
командами "Охороняй!" і " Взяти!"
Як тільки собака
почне активно нападати на фігуранта, хватати ганчірку, не боячись ударів,
привчають до хватки з перехопленням. Для цього фігурант, нападаючи на собаку,
має по ганчірці (валик) у кожній руці. Як тільки собака схопить одну з
ганчірок, фігурант наносить їй удар іншої. Схопивши кинуту собакою ганчірку,
він знову наносить їй удар і так кілька разів поперемінно. Надалі ганчірки
заміняються дресирувальними рукавами.
Вивчення ц
навички варто починати, як тільки в собаки виробиться навичка на команду "Взяти!".
Фігурант повинен бути в дресирувальному костюмі і мати стек.
Дресирувальник
тримає собаку на короткому повідці. Фігурант, збудивши собаку нападом на неї,
тікає. Дресирувальник, подавши собаці команду "Взяти!", разом з нею
переслідує фігуранта. Коли фігуранта майже наздоженуть, він сповільнює біг і, зробивши
півоберту, виставляє назустріч собаці рукав костюма. Якщо собака схопив рукав,
фігурант злегка підтягує його до себе, щоб підсилити хватку. Після цього він
робить убік собаки один або два кроки, щоб припинити натягування схопленого
рукава, і заносить над головою для нанесення удару інший рукав. Собака, бачачи
рукав, що наближається зверху, перехоплює його. Так повторюється 3 - 4 рази. По
команді дресирувальника "Стій!" фігурант припиняє боротьбу, а
дресирувальник вигукує "Добре!", заспокоює собаку й відводить її на 2
- 3 кроки від помічника. Якщо собака після припинення боротьби не відпуска
помічника, дресирувальник застосовує команду "Фу!" і ривок повідцем. Посадивши
собаку біля спокійно стоячого помічника і подавши команду "Охороняй!",
дресирувальник стежить за поведінкою собаки. Спроби собаки напасти на фігуранта
припиняються командою "Сидіти!" і ривком повідця. Після відпрацювання
навички затримки людини на місці собаку привчають до затримки людини, що тікає,
поступово збільшуючи відстань (до 100 м і більше). Для цього фігурант, не
підходячи до собаці близько, спонукає її до нападу з відстані 20, 30, 50, 100
м, а потім собака по команді "Взяти!" пускається без повідця на
затримку. Для відпрацювання в собаки тривалої витримки при охороні затриманого
(10 хв. і більше) дресирувальник, посадивши собаку охороняти фігуранта,
поступово відходить від неї і нарешті заходить за вкриття. При необхідност
використовуються команди "Сидіти!", "Місце!" і "Фу!".
Виховання тривало
сторожкості при охороні і конвоюванні досягається тим, що фігурант уважно
спостерігає за собакою і, якщо собака відволікається (дивиться убік, переключа
свою увагу на зустрічних людей або стежить за дресирувальником, що відійшов),
зненацька наносить їй удар і намагається втекти. Напад собаки на фігуранта, що
тікає, заохочується вигуком "Добре!".
Після невелико
витримки (15 - 30 с) після затримки, дресирувальник подає команду "Кроком
руш!" і конвоює фігуранта, ідучи із собакою в 3 - 4 кроках. Спроба собаки
забігти вперед і напасти на фігуранта припиняється командою "Поруч!"
ривком повідця. При спробі фігуранта бігти собаці подається команда "Взяти!".
Отконвоювавши фігуранта на відстань 100 - 200 м, дресирувальник здає його іншій
особі або кладе його на землю, після чого відводить собаку убік.
Для приучення
собаки до захисту дресирувальника він із собакою на повідці виходить у
домовлене місце. Фігурант підходить до нього і різко замахується на нього
однією рукою, а інший джгутом або стеком завдає удару собаці. Дресирувальник
подає собаці команду "Взяти!". Собака кидається на фігуранта, за що
заохочується дресирувальником. Після невеликої боротьби фігурант береться під
охорону (рис 6).
На наступних
заняттях напад на дресирувальника відпрацовуеється зненацька через укриття, а
також на місці (наприклад, при обшуку фігуранта) і в процесі конвоювання.
Для перших вправ
беруть річ, добре знайому собаці (але не апортировочну). Прив'язавши собаку на
ланцюг, дресирувальник командою "Лежати" укладає собаку й кладе перед
передніми лапами річ так, щоб собака міг її дістати. Подавши команду "Охороняй",
дресирувальник стає поруч із собакою. Після цього із укриття виходить фігурант
кілька разів спокійно проходить повз собаку в різних напрямках. Якщо собака
відразу ж починає гавкати й накидатися на минаючого фігуранта, дресирувальник
подає команди "Місце" і "Лежати". Якщо собака спокійно
лежить біля речі, то фігурант підходить і робить спробу взяти охороняєму річ. Для
залучення уваги собаки фігурант рукою, ціпком або заздалегідь прикріпленої до
речі дротом пересуває річ перед мордою собаки, а потім підтягує її до себе. Дресирувальник
при цьому подає команду "Охороняй". Коли собака кинувся на фігуранта,
дресирувальник заохочує його вигуком "Добре". фігурант тікає в
укриття. Після того як собака заспокоїться, вправу повторюють. При необхідност
підсилити злість собаки при охороні речі, фігурант лівою рукою намагається
взяти річ, а правою за допомогою джгута наносить їй удари уздовж тулуба. Для
виховання в собаки тривалої охорони речі (до 20 хвилин) дресирувальник бере
собаку на довгий повідок і, подавши команду "Охороняй", "Місце",
відходить на 3-4 кроки назад. Якщо собака намагається відійти від речі або
кидається переслідувати фігуранта, дресирувальник командує "Місце"
ривком повідця повертає її до речі. Для приучення собаки охороняти річ
самостійно, на заняттях дресирувальник поступово зовсім іде з поля зору собаки
в укриття. Спроба собаки йти за дресирувальником припиняється командою "Місце".
Витримка біля речі й охорона її заохочується вигуком "Добре", ласощами.
Ускладнюючи
заняття, фігурант намагається відволікти увагу собаки звертанням і ласощами. Підійшовши
до собаки й називаючи її прізвисько, фігурант лівою рукою пропонує собаці або
кидає убік від речі шматок ласощі, а правої намагається взяти річ. Якщо собака
відволікся від речі, то фігурант, схопивши річ, легко вдаряє нею собаку й,
упустивши, тікає. При завзятих прагненнях собаки взяти ласощі, фігурант
зненацька наносять їй удар стеком, а дресирувальник подає команду "Взяти".
При спробах собаки взяти ласощі із землі припиняють командою "Фу".
Коли собака добре
почне охороняти певну річ, її заміняють на іншу, а на наступних зайняттях, використовують
різні за формою й розміром речі.
Навичка вважається
виробленим, якщо собака 20 хвилин і більше охороняє річ, не відходячи від її,
не збуджується на спокійно минаючого фігуранта, не бере лакомство, що
підкидається або дається, чужими людьми.
Для безпомилково
вибірки речі, необхідно, що б собака принюхувалася по команді "Нюхай";
розрізняла і диференціювала індивідуальний запах людини від інших запахів.
Умовними
подразниками при відпрацюванні навички вибірки речей людини по його запаху
команда "Нюхай" і жест убік предметів, розкладених для вибірки. Допоміжним
умовним подразником є - апортирувальний предмет дресирувальника, команди,
"Апорт", "Дай", вигук "Добре".
Безумовн
подразники - ласощі і пестощі.
Відпрацювання
навички варто починати до розвитку в собаки злості. З навичок ЗКД необхідний
підхід до дресирувальника, посадка і апортіровкі.
Спочатку
відпрацьовують навичку вибирати речі по запаху свого дресирувальника, для цього
використовують апортирувальний предмет. Помічник дресирувальника (інструктор) на
відкритому місці, позбавленому від сторонніх запахів і сильних подразників,
кладе в один ряд на відстані 30-40 см. друг від друга 2-3 предмети, аналогічних
апортирувальному. Для розкладання предметів застосовують пінцет. Розклавши
предмети, інструктор іде убік. Дресирувальник, посадивши собаку на відстані 3
кроків від предметів, дає собаці занюхати свій предмет. Для цього він лівою
долонею обхоплює морду собаки так щоб вона не могла відкрити пащу, а правої на
відстані 2-4 см підносить до її носа предмет, вимовляючи команду "Нюхай".
Якщо собака починає принюхуватися, то її заохочують вигуком "Добре"
повторюють команду "Нюхай". Після цього залишивши собаку в положенн
сидячи, дресирувальник підходить до розкладених предметів і непомітно для
собаки підкладає свій предмет до іншим. Повернувшись до собаки, дресирувальник
командою "Нюхай" і жестом посилає її на вибірку й спостерігає за
діями. За правильну вибірку і підношення предмета дресирувальнику собака
заохочується вигуком "Добре" і ласощами.
При спробі собакою
взяти чужий предмет подається повторно команда "Нюхай" зі строгою
нтонацією. Якщо все ж собака вибрав чужий предмет і приніс його, то
дресирувальник бере його і відкидає за себе, знову посилає собаку на вибірку. Якщо
собака, обнюхавши предмет дресирувальника, не бере його, подається команда
"Апорт". Під час одного заняття вибірку проводять не більше 3 разів.
Якщо собака не
проявляє активності, апортирувальний предмет підкидають до розкладених
предметів у неї на очах, а команду "Нюхай" підкріплюють командою
"Апорт". Якщо собака слабко принюхується і визначає то одну то іншу
річ, її беруть на повідець, підводять до розкладених предметів, наводять на
обирану річ і командами "Нюхай" і "Апорт" спонукають до
принюхування і узяття предмета. Якщо собака намагається взяти іншу річ,
припиняють подачею приглушеним голосом команди "Фу".
Правильну вибірку
варто не повільно заохочувати, а не правильну - припиняти.
Другий період ма
мету виробити в собаки навичку вибірки речей не дресирувальника, а будь-яко
ншої людини. Один з помічників розкладає 3-4 своїх предмети в ряд на відстан
30-40 см. друг від друга. Інший помічник також підкладає до цих предметів одну
зі своїх речей, а другу залишає в 3 м. від розкладених предметів. Дресирувальник
з собакою підходить до місця вибірки, посадивши її біля окремо залишеного
предмета, узявши його пальцями правої руки за один з кінців, іншим кінцем
підносить його до носа собаки і подає команду "Нюхай". Після цього
предмет не помітно для собаки відкидають назад, потім дресирувальник командою
"Нюхай" і жестом правої руки убік предметів пускає собаку на вибірку.
Дресирувальник повинен знати, де перебуває обирана річ. При спробі взяти чужу
річ подається команда "Фу". За правильну вибірку собака заохочується
вигуком "Добре" і ласощами. Згодом ускладнюють вибірку предмета,
збільшуючи кількість речей, що розкладаються, використовують речі різного
розміру, форми, матеріалу, збільшують кількість помічників речі яких
розкладаються. З метою розвитку чуття собаку привчають до вибірки предметів з
ослабленим запахом помічника. Основний помічник підкладає одну свою річ на
місце вибірки до предметів інших помічників, а 3-4 інші свої речі кладе в 4-5
метрах осторонь. Ці предмети і використовують у вибірці, по черзі підкладаючи
х пінцетом через 5, 10, 15 хвилин і більше.
Щоб домогтися від
собаки правильних дій по обшуку місцевості, треба розвивати в неї активний
організований пошук. Треба, щоб по команді дресирувальника "шукай" собака
з "ретельністю" обшукувала ділянку місцевості, пересувалася
зигзагоподібно, виявляла вкриті предмети, людей або тварин, що загубилися,
незнайомих собаці до обшуку.
Собаку починають
дресирувати на обшук місцевості після того, як у неї в досконалості відпрацьована
навичка до апортирування. Спочатку собаку навчають тягати предмети, а потім у
міру підготовленості - відшукувати людину й тварин.
Умовними
подразниками при обшуку місцевості є команда "шукай" і жест - викидання
руки в напрямку пошуку, безумовними - орієнтовні і харчові рефлекси.
Навичку
відпрацьовують у такій послідовності. Фігурант, щоб не залишити свого сліду, з
відстані кидає. На ділянку, що буде обшукуватися, три різні речі, як би у
вершини трьох кутів. При такому розкиданні предметів у собаки виробляється
навичка робити пошук по зиґзаґоподібній лінії. Дресирувальник стежить за діями
фігуранта, запам'ятовує ті місця, куди кинуті предмети. Коли всі предмети
розкидані, дресирувальник підводить собаку до однієї сторони ділянки, саджа
, знімає з неї повідець, вимовляє команду "шукай" і жестом право
руки посилає по черзі до кожного предмета.
Спочатку собака не
"розуміє", що від неї вимагають, не йде на пошук, і дресирувальников
доводиться наполегливо примушувати її, бігти разом з нею в напрямку лежачих
предметів. Коли собака, наткнувшись на лежачий предмет, схоплює його,
дресирувальник підкликає її до себе, віднімає принесену нею річ, пестить, да
ласощі й слідом за цим негайно посилає її в іншу сторону ділянки - до друго
речі. Так привчають собаку до зиґзаґоподібних пробігів по ділянці.
У тих випадках,
коли собака, підійшовши до лежачого предмета, не бере його, дресирувальник
допомагає їй командою "апорт". Коли собака підносить виявлений
предмет до дресирувальника, останній обов'язково заохочує її грою і дачею
ласощів. Після ряду таких дій собака починає активно робити пошук і приносити
виявлені предмети.
Надалі, коли
собака буде легко виявляти кинутий предмет, приносити його до дресирувальника
сідати перед ним, ділянка місцевості і кількість кинутих предметів збільшують.
Щоб у собаки не
вироблялася небажана навичка робити повороти відразу після знаходження
предмета, дресирувальник іноді жестом руки показує їй помилковий напрямок,
посилає убік, де немає речі, а потім знову різко міняє напрямок жесту убік, де
вона лежить.
Постійними
вправами з посиланням у будь-які сторони за допомогою жесту в собаки виробляють
самостійний активний і організований пошук.
У міру закріплення
активного і організованого (зиґзаґоподібного) обшуку роботу собаки поступово ускладнюють:
розкидаються предметы, що, різноманітять і маскують. Дресирувальник постійно
спостерігає за собакою із середини ділянки, що обшукується, і управляє нею
командами і жестами з відстані. Ділянки для занять вибирають із більше складною
обстановкою і відстані для пошуку збільшують до 150 - 200 метрів.
Одночасно собаку
привчають відшукувати людини. Робиться це в такому порядку. Фігурант, одягнений
у дресирувальний костюм, попередньо розкидає речі і ховається на призначеному
для обшуку ділянці. Дресирувальник приводить собаку на цю ділянку і пода
команду "шукай", жестом посилає її на обшук місцевості, сам іде
серединою ділянки, управляючи собакою з відстані. У пошуках речей собака
натикається на фігуранта, що сховався, одягненого в знайомий для неї дресирувальний
костюм. Якщо помічник тікає, то дресирувальник пускає собаку на затримку,
затриманого супроводжують до місця, звідки собака був пущений на обшук,
передають третій особі.
Крім того, собаку
привчають розшукувати людину або тварину в ямах, притулках і т.п.
Коли собака,
відшукуючи людину, діє недостатньо активно, фігурант виходить до неї, дражнить
тікає в чагарник, де швидко міняє напрямок і ховається. Дресирувальник
негайно командою "шукай" пускає собаку на пошуки фігуранта, що
сховався.
Кінцевою метою
вправи є пошук без попереднього нацьковування. Собака повинна активно шукати,
"не знаючи" що й кого, і виконувати команду дресирувальника.
Ділянки місцевост
постійно міняють. Для вдосконалювання навички по обшуку місцевості заняття
проводяться з настанням темряви і у нічний час.
Собаку привчають
гавкати (давати голос) при виявленні важких речей і свійських тварин. Робиться
це так. Річ, що собака повинна виявити, повинна бути важкою або прив'язаної,
щоб собака, не може підняти або відірвати її, збуджується і починає гавкати; цю
дію закріплюють дачею ласощів. Таким чином, у собаки утвориться умовний рефлекс
гавкати, коли вона не може підняти виявлену річ або знаходить свійську тварину.
На гавкіт завжди приходить дресирувальник і заохочує собаку.
Протягом усього
періоду навчання послідовно розширюють і ускладнюють завдання по обшуку
місцевості для того, щоб удосконалювати відпрацьовується навичка: міняють
обстановку, використовують різні метеорологічні умови і т.п.
Відпрацювання
навички обшуку приміщення проводять після навчання обшуку місцевості. Перш
вправи відпрацьовують у полегшених умовах. Як правило, для цієї мети
використовують нежитлові приміщення: вільні овочесховища, сараї підвали й т.п.
Умовним
подразником залишається знайома для собаки команда "шукай", безумовним
- боротьба собаки з фігурантом і заохочення ласощами за вдалий пошук.
Заняття будуються
так. Фігурант входить у приміщення, що призначено для обшуку собакою, у різних
місцях залишає дві-три приналежні йому речі і іде.
Дресирувальник
підводить собаку до дверей приміщення, звільняє її від повідця і командою
"шукай" посилає на пошук, ідучи сам за нею. Спочатку незнайома
обстановка придушує сміливість собаки, дії її трохи загальмовуються. Дресирувальник
підбадьорює її командою "шукай" і жестом руки посилає в напрямку, де
лежить одна із залишених речей.
Якщо собака,
підійшовши до лежачої речі, самостійно візьме її і піднесе до дресирувальника,
останній негайно пестить її і дає ласощі; якщо собака не бере річ,
дресирувальник змушує зробити це командою "апорт", а потім знову да
команду "шукай" і жестом направляє її на пошуки інших предметів. Так
він робить доти, поки собака не виявить всі предмети.
Поступово собака
звикає з новою для неї обстановкою, більше сміло поводиться в приміщенн
активно приступає до пошуку, приблизно так само, як і на відкритій місцевості. У
міру закріплення в собаки умовного рефлексу на команду "шукай" при
обшуку приміщень вправи ускладнюють: збільшують кількість речей, які потрібно
відшукувати, ретельно ховають і маскують їх, дресирувальник менше допомага
собаці й керує тільки з відстані. Після того як собака навчиться самостійно
відшукувати ретельно замасковані предмети в нежитлових будинках удень, тако ж
заняття проводять кілька разів і в нічний час. Надалі собаку привчають
відшукувати в приміщеннях захованих людей і свійських тварин. Робиться це так. Фігурант,
залишає в приміщенні на видному місці приналежний йому предмет, відходить від
нього та у цьому ж приміщенні ховається, спочатку на більше видному для собаки
місці; дресирувальник разом із собакою входить у приміщення і направляє її до
предмета, а потім до місця, де перебуває фігурант. Собаці дозволяють порвати
його костюм. Потім затриманого ведуть із приміщення і передають третій особі.
Коли собака
виявляє в приміщенні тварину і обгавкує її, дресирувальник негайно заохочу
згодовуванням ласощів.
Після того як
собака звикне сміло входити в приміщення і активно його обшукувати, її привчають
обшукувати підвали, горища і інші притулки. Спочатку дресирування проводять у
денний час, а надалі - і в нічний. Собак посилають на горища по горищним сходам;
у перші дні собака йде із дресирувальником, а потім її посилають одну.
При роботі із
собакою треба надягати спеціальний одяг (комбінезон, халат); не палити і не приймати їжу, після зайняття мити руки з милом; не дозволяти собаці хватати за руки, ноги, лизати обличчя.
Утримувати собаку
у вольєрі, і, як виключення, у будці на прив'язі. Двер
вольєра повинні відкриватися всередину і мати надійний засов.
При вході у вольєр
виходу з нього дотримувати обережності, щоб собака випадково не проскочив
повз дресирувальника.
Годувати собаку
убирати у вольєрі при відкритих дверях забороняється.
Догляд за собакою
- індивідуальний.
Не дозволяти іншим
годувати, чистити і вигулювати.
Під час годівл
собаку не дражнити, годівницю завчасно не забирати.
При дачі ласощів
тримати його на долоні, а не кінчиками пальців: собака
може прихопити їх зубами разом з ласощами.
Предмети для
дресирування і догляду за собакою завжди мати в справному стані.
Нашийник, шлейку й
намордник підбирати по розмірах собаки.
Собаку чистити на
спеціально відведеному місці. Вичесану вовну забирати в
сміттєзбиральника.
При груповому
утримуванні собак кожний дресирувальник повинен вигулювати собаку на
відведеному для нього ділянці не менш 25X25 метрів, не заважаючи іншим.
Під час
вигулювання собаки на довгому повідці і у ході занять уважно стежити за
поводженням. Не допускати контакту з іншими собаками,
особливо із бродячими.
Вчасно гальмувати
агресивну реакцію собаки на людей, тварин, транспортні засоби й попереджати
командою "Фу" у сполученні з ривком повідця всі інші небажані д
собаки. У всіх випадках пересування собаку вести поруч на
короткому повідці, а в групі дотримувати встановленої дистанції.
При зустрічі з
ншими дресирувальниками дотримувати правил лівостороннього руху. З виходом на заняття в поле групу собак прив'язувати тільки ланцюгами
до столбив або дерев і на одній лінії (в один або два ряди) і не ближче 6 - 8 метрів між собаками.
При виконанн
групових вправ у населених пунктах, місцях випасу худоби собаки повинні бути в
намордниках.
У жаркі дн
тривалість перебування собак у намордниках скорочувати.
Спеціальн
предмети і об'єкти (забори для стрибків, сходи і площадки навколо них), використовуємі в дресируванні, підтримувати в справному стані.
При розвитку
злості, затримці тікаючого одягати помічників тільки в добротні дресирувальн
костюми (пальто).
Забороняється
дражнити собаку (крім виконання спеціальних вправ),
нацьковувати її на людей, собак і на ін. тварин.
Забороняється
бити, розтаскувати собак, що б'ються, хватати за горло (інший собака в цей час
може схопити за руку).
У випадку бійки
між двома собаками кожний дресирувальник повинен взяти свого собаку за задн
ноги і перевернути на спину або скрутити нашийник так, щоб задушливим впливом
змусити собак розійтися.
Перевозити собаку
можна тільки в наморднику.
При посадці на
машину та інші транспортні засоби, а також висадженню з них дотримувати
обережності: стик між підставою кузова і бортом автомашини
рекомендується прикрити дерев'яною рейкою або спеціальною підстилкою з міцно
тканини.
При групових
перевезеннях кожний дресирувальник повинен тримати собаку між колінами мордою
до себе або від себе залежно від висоти сидіння.
Щодня ретельно
оглядати собаку - немає чи травм і ознак шкірних
захворювань. У випадку появи ознак захворювання негайно
доповісти керівникові (інструкторові) і вжити заходів по
наданню невідкладної допомоги.
21.
Г. И Блохин. Гладких М.Ю. Иванов А.А. Овсищер Б.Р. Сидорова М.В.
Кинология. Учебное пособие для вузов - М.: ООО "Издательство Скрипторий
2000", 2001. - 432 с. с ил.
22.
Джон Фишер "О чем думает ваша собака";
23.
Джина Ральф "О чем думает ваша собака или беседы с Джиной и
Ральфом";
24.
Е Бергман. Поведение собак. М.: Мир, 1973
25.
Е.Н. Мычко "Поведение собак".
26.
Е.Н. Мычко Поведение собаки. - М.: Аквариум, 2003. - 400с.
28.
Й Росс. и Б. Мак-Кинней. Как правильно понимать и выращивать собак.
Штутгарт, 1994.
29.
Кларисса фон Райнхардт. Стресс у собак.
30.
Леон Ф. Уитни "Психология Собаки. Основы дрессировки собак";
31.
М. Г Псалмов. Происхождение, классификация и назначение собак //
Служебное собаководство / А.П. Мазовер, В.Н. Зубко, Л.С. Шерешевская и др.
-Петрозаводск: "Барс", 1992. -С.3-15.
32.
Н. М Третьякова. Пять простых шагов: ТОВ " Скифия-Принт"; 2007
33.
О.А. Заковоротний Особливості техніки дресирування службових слбак //
Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва: 3б. наук. - реферат
праць студентів. -Вип.: РВВ ХДЗВА, 2005. -С.100-1101.
34.
Палмер Джоан. Ваша собака. Перевод с английского. М. "Мир"
1988 г.
35.
Томас А. Нотт, Долорес Оден Купер Учебник по дрессировке собак Перевод
Александра Савинова Spellcheck, оформление: Такир, 2008
36.
Томас А. Нотт, Долорес Оден Купер Домашний настольный справочник по
дрессировке собак Москва, "Центрполиграф" 2005
37.
У. Г Стрикленд., Мозес Д.Э. Немецкая овчарка / Пер. с англ. О.И.
Кокошинской. -“Рекомендации лучних специалистов”. М.: ЗАО Из-во Центрполиграф,
2003. -447 с.
38.
Ф. И Полищук., Трофименко А.Л. Основы кинологии. Часть 3. Теоретический
и практический аспекты дрессировки собак: Справочно-информ. Учебное пособие. -
К.: ПЕРУН, 2003. - 216 С.
