Дипломная работа: Ефективність використання вироничих ресурсів підприємства на прикладі ВАТ "Острозький цукровий завод"

Дипломная работа: Ефективність використання вироничих ресурсів підприємства на прикладі ВАТ "Острозький цукровий завод"

А Н О Т А Ц І Я

дипломної роботи  “ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА
на прикладі ВАТ “Острозький цукровий завод”  

із спеціальності № 7.050107 “Економіка підприємства”

Робота виконана на 90 стор. друкованого тексту, містить вступ, три розділи, висновки, список літератури. В роботу входять 31 таблиця, 37 формул, 4  малюнки, два додатки.

Метою дипломної роботи є розробка пропозицій по поліпшенню використання сировини паливно-енергетичних ресурсів на підприємстві, скороченню на цій основ виробничих витрат і підвищенню економічної ефективності виробництва цукру.

У першому розділі “ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ В УМОВАХ  РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ”    визначені суть інвестицій і капітальних вкладень підприємства, розглянуті питання вибору інвестиційного проекту, методів оцінки економічної ефективност нвестицій з урахування фактора ризику.

У другому розділі “АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  ВАТ “ОСТРОЖСЬКИЙ  ЦУКРОВИЙ ЗАВОД” вміщу організаційно-правову характеристику підприємства, аналіз його господарсько діяльності з розширеним аналізом використання матеріально-сировинних ресурсів.

У третьому розділі “ПРОЕКТ ЗАХОДІВ ПО ПІДВИЩЕННЮ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ   РЕСУРСІВ” запропоновані заходи науково-технічного прогресу, спрямовані на економію сировинних і паливно-енергетичних ресурсів , що сприятиме підвищенню ефективності виробництва на хлібокомбінаті, розрахована їх економічна ефективність і вплив на основні показники роботи.

Висновки узагальнюють викладене та містять пропозиції щодо розглянутих питань.

Перелік використаної літератури містить 27 джерел.

Ключові слова: виробничі ресурси, цукровий буряк, цукор, паливо, капітальні вкладення, оцінка ефективності, підприємство, аналіз, дисконтування.

                                                   Прядко В. А..

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП.. 7

1. ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ В УМОВАХ  РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ.. 10

1.1.  Матеріальні ресурси: види сировини і матеріалів. 10

1.2. Сировинна база і сировинні ресурси на підприємствах   харчової промисловості 13

1.3. Особливості використання матеріальних ресурсів на підприємствах цукрово промисловості 15

1.4. Шляхи раціонального використання  сировини  в цукровій промисловості 16

2. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  ВАТ ОСТРОЖСЬКИЙ  ЦУКРОВИЙ ЗАВОД”. 19

2.1. Техніко – економічна характеристика підприємства і   основні показники його роботи. 19

2.2. Ефективність використання сировини. 22

2.3. Ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів. 31

4. ПРОЕКТ ЗАХОДІВ ПО ПІДВИЩЕННЮ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ   РЕСУРСІВ.. 38

6.1. Реконструкція основних цехів цукрового заводу. 45

6.2.Впровадження автоматизованої системи управління виробничим процесом випарної станц Острозького цукрового заводу. 65

6.3.Розрахунок економічної  ефективності заміни дискових фільтрів на патронні фільтри для фільтрування сиропу. 74

ВИСНОВКИ.. 85

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ.. 89

Негативн процеси, що відбуваються в економіці України впродовж останніх років та зволікання із здійсненням широкомасштабних економічних реформ у сфері відносин завдали харчовій промисловості України в цілому і  цукровій промисловості, зокрема, її цукробуряковому підкомплексу значної шкоди.

Цукрова промисловість – одна з найстаріших індустріальних галузей в Україні. Сприятлив умови для вирощування цукрових буряків, величезний ринок та прибутковість галузі  зробили її однією з провідних в економіці. Але зараз галузь, яка тільки за рахунок експорту могла б приносити Україні близько 1 млрд. доларів щорічно, перебуває в критичному стані.

Незважаючи на те, що наша країна має у своєму розпорядженні найкращі чорноземи, вона не може вийти на рівень західноєвропейських показників щодо використання сировини. Так, цукрові заводи України відстають на 6-7 пунктів за ступенем зменшення втрат цукру у виробництві, вмісту цукру в мелясі. Якщо до цього додати втрати цукру на ділянках зберігання і транспортування буряку в завод, то загалом показник вилучення цукру із заготовленого буряка становить лише близько 70%. При цьому не слід забувати, що заводи України виробляють на 20% цукру менше, тобто витрачають на виробництво цукру на 20% більше сировини.

Починаючи з 1991 року, в цукровій промисловості, як і в більшості галузей народного господарства, внаслідок порушення виробничих зв’язків між підприємствами (після розпаду СРСР) відбувся значний спад цукробурякового виробництва, який останнім часом хоча і стабілізувався, але на рівні біля 50% від досягнутого в останн роки до створення нашої незалежної держави. Аналізуючи причини спаду виробництва, важко не помітити, що в період переходу економіки нашої країни до ринкової проявилося абсолютна непристосованість виробничих колективів переробних підприємств і сільськогосподарських постачальників сировини до цих умов, невміння їх керівників  швидко і гнучко реагувати на навколишні зміни.

Основн причини існуючої ситуації можна визначити як такі:

1) зовнішні (не залежні від галузі): дефіцит оборотних коштів в суміжних галузях, що використовують цукор як сировину; велика тривалість часу між затратами на виробництво та отриманням коштів від реалізованої продукції; втрата традиційних ринків збуту  за межами України через невпорядкованість експортних потоків; дефіцит паливно-мастильних  та інших матеріалів; недостатня організація відсутність досконалого економічного механізму відносин з бурякосіючими господарствами;

2) внутрішні: відсутність чіткої інвестиційної політики, як з метою нарощування традиційного виробництва, так і з метою виробництва профільних товарів з новими споживчими якостями; високий рівень морального та фізичного зносу основних  виробничих фондів;  використання на багатьох підприємствах низькопродуктивно технології.

У цукровій промисловості особливо актуальними є проблеми підвищення потужності та технічного рівня основного устаткування, поліпшення якості цукру (підвищення вмісту сахарози, зменшення кількості редукційних речовин), зниження витрат ресурсів на виробництво продукції.

Найважливіш виробничо-технічні та економічні показники цукрових заводів залежать переважно від якості та кількості сировини. Спостерігається тенденція погіршення технологічних характеристик цукрових буряків, що негативно впливає на хімічний склад коренеплодів. Внаслідок цього знижується якість бурякового соку, а отже, вихід кінцевої продукції. Погіршення технологічної якості цукрових буряків негативно впливає на процес їх зберігання, зростають втрати, що знижу ефективність використання виробничих фондів. 

Вкрай незадовільний стан із забезпеченням цукроварень сировиною – тривалість виробничого сезону на більшості підприємств галузі не перевищує 1,5 – 2 місяців. Склалася унікальна ситуація, коли  сільськогосподарським підприємствам в зв’язку з трудомісткістю вирощування культури і відсутністю потрібних механізмів і робочої сили, з одного боку,  і недосконалим механізмом взаєморозрахунків, відсутністю державного регулювання захисту вітчизняного ринку цукру з іншого, стало невигідним виробництво сировини для переробної галузі – цукрового буряку.

Тому для виходу з цього тяжкого становища, що склалося на Україні, необхідно приділяти  найбільшу увагу новим найсучаснішим технологіям вирощування переробки цукрових буряків; пошуку шляхів зниження собівартості цукру, зокрема поліпшення використання  матеріально – сировинних і паливно – енергетичних ресурсів.  

В цьому зв’язку представляється, що тема дипломної роботи в останній час стала ще більш актуальною, і безперечно, вимагає серйозних досліджень. Деякі аспекти цієї проблеми розглянуті в подальшому. Звичайно, дипломна робота не претендує на рівень всебічного наукового дослідження, але, на думку автора, повністю відповіда вимогам держстандартів Міносвіти України до подібних робіт.

Виконання дипломної роботи базувалось на матеріалах  ВАТ “Острозький цукровий завод” з двох основних причин: завод є типовим представником галузі, якому притаманн всі наболілі проблеми як з питань завантаження сировиною, так і її переробки. Інша суттєва причина – це отримання звітних матеріалів, які сьогодні на більшості підприємств представляють комерційну таємницю.    

Метою роботи є розробка пропозицій по поліпшенню використання сировини паливно-енергетичних ресурсів на підприємстві, скороченню на цій основ виробничих витрат і підвищенню економічної ефективності виробництва цукру.

1.1.  Матеріальні ресурси: види сировини і матеріалів

Розвиток народного господарства країни в умовах становлення ринкових відносин супроводжується загостренням конкурентної боротьби між товаровиробниками, особливо в переробних галузях, до яких відноситься і виробництво цукру з цукрових буряків. Спадщина, яку отримала галузь після розпаду СРСР, а це величезна матеріальна база (191 цукровий завод), повний розпад ринків збуту, неврегульовані відносини з постачальниками сировини, відсутність їх стимулювання і підтримки з боку держави,  вимагає від переробників посилення боротьби за кожну тонну сировини, впровадження максимально економних режимів переробки, і по суті, доведення виробничо-технічних показників роботи до рівня передових західноєвропейських країн.

 Сировина (сирі матеріали)  є найважливішим елементом виробничого процесу, що здійснюється на підприємствах харчової промисловості. Сировиною називають предмети праці, на добування і виробництво яких затрачена праця. В харчовій промисловості сировина в значній мірі визначає якість вироблюваної продукц економіку виробництва. В залежності від характеру участі у виробництв продукції в харчовій промисловості розрізняють основну сировину і допоміжн матеріали

До основної сировини відносять такі предмети праці, які складають матеріальну основу утвореного продукту, іншими словами “головну його субстанцію”. В харчовій промисловості  всі види сировини, що входять в склад продукту, потрібно вважати основними. Предмети, що допомагають виготовленню готового продукту, являються допоміжними. Один і той же вид сировини в одних випадках може виступати як основна сировина, в інших – як допоміжний матеріал. Тому ділення на основну сировину і допоміжні матеріали носить в певній мірі умовний характер і зв’язане  із задачами обліку, планування і економічного аналізу. Паливо і електроенергію, враховуючи їх надзвичайно важливу роль в сучасних умовах, в практиці планування і обліку виділяють із допоміжних матеріалів.

Для того, щоб процес виробництва проходив безперервно, тобто зовсім незалежно від того, поновлюється цей запас щоденно чи лише через певний період, необхідно, щоб у місцях виробництва постійно був більший запас сировини, допоміжних матеріалів, палива, інших ресурсів, ніж споживається.

Сировина, що переробляється в промисловості, за способом отримання поділяється на дв групи: промислова і сільськогосподарська.

Галуз харчової промисловості, зокрема цукрова, працюють в основному на сировин сільськогосподарського походження, тобто сировині, одержаної в результат виробничої праці у сільському господарстві.

Промислова сировина – це предмети праці, що пройшли обробку на підприємствах використовуються в харчовій промисловості, наприклад, в  соляній галузі, у виробництві мінеральних вод і парфюмерно-косметичній промисловості. До складу харчової промисловості входять окремі підприємства, які застосовують промислов матеріали для вироблення тари і упаковки, для ремонтних робіт.

Природнокліматичн умови нашої країни дозволяють вирощувати різні сільськогосподарські культури забезпечувати потребу населення в продуктах харчування в різних видах сировини. Основні показники, що визначають ефективність розміщення виробництва сільськогосподарських культур по зонах країни - їх урожайність і якість.

Розрізняють сільськогосподарську сировину рослинного (зернові культури, цукровий буряк, картопля, соняшник, овочі, плоди, тютюн, чай) і тваринного походження (м’ясо, молоко,  риба). У сільськогосподарській сировині тривають процеси життєдіяльності не лише в період росту, дозрівання, але й при зберіганні. Тривале зберігання більшості видів сировини призводить до часткового їх псування, втрати корисних речовин (цукристості в цукрових буряках, крохмалю в картоплі). Тривалість переробки такої сировини обмежена і зумовлює сезонність промислового виробництва.

Обсяги сільськогосподарської сировини для підприємств харчової промисловост визначається рівнем економічного розвитку сільського господарства, його спеціалізованих галузей (рослинництва і тваринництва) – розмірами посівних площ, врожайністю, рівнем інтенсифікації, поголів’ям  тварин, його продуктивністю і виробничими потужностями підприємств галузі.

Запаси сировинних ресурсів країни не безмежні. Тому забезпечення  народного господарства необхідною кількістю сировинних, матеріальних паливо-енергетичних ресурсів здійснюється не тільки шляхом систематичного росту обсягів  їх добування і виробництва, але й шляхом більш економного їх використання в процесі виробничого споживання.

Галуз харчової промисловості за характером сировини, яку вони отримують переробляють,  можна поділити на три групи:

1) первинної переробки сільськогосподарської сировини:

 – м¢ясна (заморожування м¢яса, консервація, обробка і переробка           субпродуктів);

молочна (охолодження, сепарація);

цукрова (виробництво цукру-піску з цукрових буряків);

крохмально-патокова (сухий крохмаль);

олійно-жирова;

спиртова;

виноробна (первинне виноробство);

– чайна тютюнова (переробка чайного і тютюнового листа)

2) вторинної переробки сільськогосподарської сировини:

– м¢ясна (різні продукти з м¢яса);

молочна (сметана, масло, сир);

цукрова (цукор-рафінад);

крохмально-патокова (кристалічна, харчова, медична, технічна глюкоза, модифіковані крохмалі);

олійно -жирова (маргарин);

лікеро-горілчана;

виноробна (виробництво і розлив вина);

– чайна тютюнова (розвантажування і фасування, виробництво цигарок).

3) галузі добувної промисловості:

соляна;

рибна;

промисловість мінеральних вод.

          1.2. Сировинна база і сировинн ресурси на підприємствах
  харчової промисловості

Основною  сировиною для харчової промисловості є продукти сільського господарства. Сільське господарство – одна з основних галузей матеріального виробництва, яке поділяється на рослинництво і тваринництво. Особливість сільського господарства це його залежність від природних, головним чином грунтово - кліматичних умов, сезонний характер землеробства, що відображається на умовах роботи зв'язаних з ним галузей харчової промисловості. З розвитком науки і техніки можливість впливу людини на природне середовище збільшується, що послаблює залежність від природи, але це проблема майбутнього.

Сучасне сільське господарство базується на індустріальних засобах і методах виробництва досягненнях науки. Його розвиток нерозривно зв'язаний з механізацією, хімізацією, меліорацією, а також селекцією. Головним засобом виробництва в сільськогосподарському господарстві є земля. Можливості подальшого розвитку сільськогосподарських угідь в теперішній час обмежені. На першому місці поста проблема інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, збільшення його обсягу на основі підвищення врожайності і продуктивності праці.

Підприємства, що мають добре організовані сировинні зони, отримують сировину більш високо якості, більш ритмічно і в оптимальні строки. Вони несуть менші втрати, зв'язані з доставкою, краще використовують виробничі потужності, матеріальн трудові ресурси, мають більш високі техніко-економічні показники в порівнянні з підприємствами, у яких сировинні зони організовані не вдало. Спеціалізація сировинних зон харчових підприємств дозволяє використовувати переваги, зв'язан з підвищенням рівня концентрації і спеціалізації промислового виробництва. Виробництво рослинницької сировини має сезонний характер, а багато його видів швидко псується і мало транспортабельно, що впливає на економіку виробництва.

В харчовій промисловості кількість сировини, її асортимент, фізико-технічн хіміко-біологічні дані у вирішальній мірі впливають на техніко-економічн показники виробництва і якість продукції

Показник економічної оцінки якості сировини – вміст в ній корисних речовин (цукру в цукровому буряку, масла в зернах олійних культур, крохмалю в картоплі, сухих речовин в томатах і т.д.). Від цього залежить матеріаломісткість продукції, що виробляється, її собівартість, продуктивність праці, використання виробничих потужностей і основних фондів, а також інші показники, що характеризують ефективність виробництва. На вміст корисних речовин в сировині вплива сортовий склад, грунтово-кліматичні умови і агротехніка вирощування. Вміст корисних речовин в сировині може змінюватися в значних межах, що дуже вплива на вихід продукції з одиниці сировини, собівартість виробів та на інш показники.

При високій якості сировини в харчовій промисловості, тобто на кінцевій стадії  технологічного ланцюга “виробництво – переробка”, знижуються її витрати на одиницю продукції, підвищується її якість, зменшується трудомісткість виробів витрати енергетичних ресурсів, зменшуються витрати на перевезення.

1.3. Особливост використання матеріальних ресурсів на підприємствах цукрової промисловості

Удосконалення методів зберігання і переробки сировини на базі використання нової техніки прогресивної технології і на основі удосконалення організації виробництва один з основних напрямків  ефективного використання сировини. На  підприємствах, що переробляють первинну сільськогосподарську сировину, внаслідок сезонності її надходжень утворюються значні  запаси. При  довгому зберіганні сировина піддається частковому псуванню. Особливо відчутні втрати маси і зниження якості при зберіганні соковитої сировини: цукрового буряку, картоплі, овочів.

В цукровій промисловості на довгострокове зберігання закладаються значні запаси сировини, при цьому скорочення втрат суттєво впливає на економіку бурякоцукрового виробництва. З метою скорочення втрат застосовуються розроблен наукою і практикою різні способи зберігання цукрового буряка із застосуванням активної вентиляції у високих кагатах, впровадженню хімічних речовин захисту кагатів і інші. Довга тривалість зберігання буряка в цукровій промисловост зв'язана з оптимальною тривалістю бурякоцукрового виробництва. Збільшення сезону переробки цукрового  буряка тягне за собою зниження виходу цукру із сировини внаслідок підвищення втрат, в той же час скорочення періоду переробки знижує ефективність використання основних виробничих фондів і робочої сили. Оптимальна тривалість сезону бурякоцукрового виробництва визначається співставленням результатів взаємодії цих факторів. Досягнутий рівень техніки технології ще не забезпечує повного вилучення корисної частини із сировини, а переробка зв'язана із значними втратами на різних стадіях виробничого процесу. Так, при переробці цукрового буряку вихід готового продукту – цукру складає біля 70% по відношенню до його вмісту в заготовленій сировині

Бурякоцукрове виробництво характеризується високими витратами сировини на виробіток готово продукції. В результаті рівень її використання здійснює вирішальний вплив на економічну ефективність роботи цукрових заводів. Крім того, цукрова промисловість споживає значну кількість таких важливих матеріальних ресурсів, як паливо (мазут, газ), електроенергія, вапняковий камінь, фільтрувальна тканина, мішки для упаковки цукру та багато інших матеріалів. На долю матеріальних ресурсів в структурі виробництва цукру-піску із буряків припада 89-91% всіх витрат. Ця обставина надає особливого значення питанням глибокого вивчення, освоєння і практичного вирішення завдання більш раціонального використання сировинних, паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів в цукровій промисловості, так як даний фактор має вирішальний вплив на підвищення ефективності і інтенсифікації бурякопереробного  виробництва.

Важливу роль в зниженні витрат сировини має нормування. Потреба в сільськогосподарській сировині і її витрати на вироблення продукції визначаються на основі прогресивних норм, що враховують якість сировини і досягнутий рівень техніки і технології.

1.4. Шляхи раціонального використання  сировини
в цукровій промисловості

В умовах інтенсифікації виробництва все більшого значення  набуває удосконалення виробничих і економічних зв'язків  сільськогосподарської і перероблювано промисловості з метою досягнення високих кінцевих результатів. Удосконалення диного ланцюга “поле-виробництво” впливає на скорочення втрат сільськогосподарської сировини і підвищення виходу готової продукції з одиниц площі пашні.

Особливу увагу потрібно приділяти питанням комплексного використання сировини утилізації відходів, а також агропромисловій інтеграції  (утворення об¢єднань різного типу), що сприяє повному використанню трудових і матеріальних ресурсів.

Комплексне використання сировини – важливий резерв економії матеріальних ресурсів, розширення асортименту і збільшення випуску продукції, підвищення виробництва в галузях харчової промисловості, що переробляють  первинну сільськогосподарську сировину. Більшість побічних продуктів і відходів виробництва, що утворюються при переробці сільськогосподарської сировини, характеризуються цінним хімічним складом і можуть бути використані для виготовлення різноманітної продукції.

У цукровій промисловості побічні продукти і відходи виробництва використовуються таким чином:

 - жом буряковий – на корм худобі в свіжому вигляді 80-85%, на вироблення сухого  жому 15-20%;

        - меляса - на промислову переробку 80% (спиртова промисловість), на корм худоб 20%;

 - дефекаційний осад – на вапнування ґрунту.

Таким чином, цукрова промисловість має значні резерви, що закладені в комплексному використанні цукросировини.

        На даний час комплексне використання сільськогосподарської сировини обмежується таким рядом факторів, як відсутність комплексного обладнання для переробки відходів, недостатнім рівнем концентрації виробництва та ін.

Сировиною цукрові заводи забезпечують, як правило, велике число сільськогосподарських господарств. Важливе значення тут мають виробничі зв’язки  цукрових заводів з сільськогосподарськими підприємствами по поставках відходів бурякоцукрового виробництва, кількість яких  приблизно рівна масі перероблюваних буряків використовується для тваринництва (жом) і підвищення врожайності ґрунтів (дефекаційний осад). Це передбачає розвиток інтеграції сільськогосподарського промислового виробництва – утворення цукрових комбінатів, до складу яких входять цукровий завод, господарство, що вирощує насіння цукрового буряку, підприємства по відгодівлі великої рогатої худоби на відходах виробництва.

Зменшення процентного вмісту цукру в побічному продукті бурякоцукрового виробництва мелясі – також є одним з пріоритетних  напрямків у збільшенні виходу цукру з одиниці  сировини, а отже, покращення техніко-економічних показників роботи. Меляса вміщує близько 50% цукру, отже важливим напрямком галузі є розробка впровадження у виробництво способів додаткового вилучення цукру із меляси шляхом демінералізації і впровадження в технологію спеціальних смол.

Викладене народногосподарське значення матеріально–сировинних і паливно–енергетичних ресурсів в цукровій промисловості визначає необхідність раціонального максимально ефективного використання цих ресурсів на підприємствах галузі.

Отже, основні шляхи раціонального використання сировини при виробництві цукру у бурякоцукровій промисловості – поліпшення якості сировини; зменшення витрат при зберіганні і транспортуванні, у виробництві; дотримання нормувань; комплексна переробка сировини, а також організація нових виробництв на базі використання відходів та вторинних матеріальних ресурсів.           

2.1. Техніко – економічна характеристика підприємства і   основні показники його роботи

Острозький цукровий завод розташований в с. Остроги Рівненської області. Завод був збудований і введений в експлуатацію в 1968 р. ВАТ "Острозький цукровий завод" створений за рішенням №68 від 06.03.95р. та зареєстрований рішенням Острозької райради народних депутатів 16.03.1995 р.

Сьогодн Острозький цукровий завод – це сучасне підприємство з виробничою потужністю 3000 тон переробки цукрових буряків за добу та 60 тонн сухого жому на добу. Це механізоване підприємство,  оснащене новими схемами автоматизації виробничих процесів.

В 1994 році на базі Острозького цукрового заводу було створено орендне підприємство "Острозький цукровий завод", яке являло собою цілісний майновий комплекс із закінченим технологічним циклом по переробці цукрової сировини.

У відповідності з наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області від 25.02.97 р. №145 відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 р. №57/93 "Про особливост приватизації майна в агропромисловому комплексі" орендне підприємство "Острозький цукровий завод" в процесі приватизації було перетворено в відкрите акціонерне товариство "Острозький цукровий завод"

Основною продукцією цукрового заводу з цукрових буряків. В результаті переробки цукрових буряків утворюється побічна продукція: жом і меляса.

Жом відпускається сільськогосподарським підприємствам і служить кормом для худоби.

 Меляса реалізується на підприємствах спиртової галузі для виготовлення стратегічного продукту – спирту, а також для виготовлення кормових та хлібопекарських дріжджів, лимонної кислоти і частково для корму великої рогатої худоби.

По призначенню готової продукції цукровий завод відноситься як до групи "А", так як виробляє продукцію, що поставляється як сировина іншим галузям харчової промисловості ( кондитерська, хлібопекарна та ін.), так і  до групи "Б", продукція якої безпосередньо надходить до населення.

По типу виробництва – цукровий завод відноситься до масового типу.

По часу роботи на протязі року завод являє собою сезонне виробництво з тривалістю сезону виробництва в 45-90 діб,  хоча в кращі роки завантаженість заводу сировиною сягала 120-140 діб.

По часу роботи на протязі доби відноситься до безперервних. Сокодобування останні роки розпочинається на початку другої декади  вересня  із забезпеченням тридобового запасу сировини.

Сировинна зона заводу розміщена на території Рівненської, Хмільницької , Житомирської та Тернопільської області.

Таблиця 2.1. Основні виробничо - технічні показники роботи заводу

                                         за 2000-2001 роки.

  За виробничий сезон 2001 року було перероблено 126065 тон цукрових буряків, що на 25,2% більше, ніж у минулому році. Одержано цукру 16905,3 тон. Вміст цукру в мелясі становив 1,94%, що на 0,29 нижче нормативних даних. Зниження нормативу пояснюється малою тривалістю зберігання буряків. По цій причині та в зв"язку з удосконаленням схеми дефекосатурації (установлено І та ІІ сатурації модернізованого типу) зріс вихід цукру порівняно з 2000 роком на 0,42%.

Добова потужність по переробці цукрових буряків – 2500 тон, але в зв"язку із збоями в роботі газової печі не була досягнута та знизилась до 2233 тон.

Збільшення витрат доломіну порівняно з нормативними даними зумовлено неякісною роботою застарілого обладнання (завантажувального пристрою газової печі).

2.2. Ефективність використання сировини

На Острозькому  цукровому заводі основною сировиною для виробництва цукру-піску цукрові буряки.

Для успішного культивування цукрових буряків необхідний клімат, що забезпечить достатню кількість світла, тепла, вологи. Безморозний вегетаційний період повинен продовжуватися 150-180 днів. Сума температур повітря за цей період повинна в середньому скласти 1500 оС, а кількість опадів – 450-600 мл. Бажано, щоб опади були з половини червня і продовжувалися помірно до початку серпня. Осінь, бажано, щоб була суха і тепла.

Буряки це сільськогосподарська культура (дворічна), характеризується тим, що вміст цукру в ній порівняно невисокий. Даний фактор вказує на високий процент використання продукції, тобто на виробництво 1 т цукру необхідно 8-9 т цукросировини – буряків.

Під час транспортування і вантажно–розвантажувальних робіт якість сировини помітно погіршується, а отже погіршуються якісні показники буряка.

Цукров буряки – продукти, що швидко псуються, і тому необхідно слідкувати за графіком копання і вивезення сировини з полів, тому що сировина підв’ялена, підморожена уже не дає бажаного результату. Так як буряки швидко псуються, втрачаючи сво якісні показники, це помітно відбивається на техніко–економічних показниках виробництва і обумовлює одну із важливих особливостей цукрової промисловост сезонність виробництва.

Від кількості і якості цукросировини в значній мірі залежить виробництво цукру його економічна ефективність.

При зберіганні буряків важливим і вирішальним значенням є те, щоб буряки були в здоровому стані і мали власний “імунітет”. Ніщо не допоможе проти розвитку мікроорганізмів, якщо самі буряки втратять здатність боротьби з ними. Отже, необхідно берегти буряки від ушкоджень, уражень та іншого механічного впливу, тому що в пом’ятих  місцях частина клітин відмирає і там розвиваються мікроорганізми, що сприяють загниванню буряків і внаслідок цього вони стають непридатними до переробки.

Отже, біологічні і мікробіологічні фактори потребують дотримання наступних необхідних умов при зберіганні цукрових буряків:

температура при зберіганні буряків повинна бути низькою, що затримує розвиток мікроорганізмів, але не нижче 00 С, щоб буряки не підморожувалися;

–  корінь буряка повинен бути здоровим і неослабленим;

постійне сортування буряків запобігає від попадання  недоброякісних буряків в якісні кагати.

Коли погода стоїть тепла, необхідно приймати заходи по охолодженню буряків. Активне механічне вентилювання високих кагатів особливо необхідне для регулювання температури. Без додаткового вентилювання температура в кагатах підвищується втрати цукру в буряках збільшуються.

На зберігання і транспортування сировини впливають такі фактори:

якість сировини – буряків;

спосіб доставки сировини з полів на завод;

– час поставки буряків;

тривалість зберігання буряків на полях господарств;

прогресивність техніки і технології укладки буряків у кагати і їх зберігання;

тривалість  перебування їх у гідротранспортері;

тривалість перебування буряків у бурячній мийці;

– набір механізмів на тракті очистки і подачі сировини.

Для захисту буряків від підморожування використовують покривний матеріал: поліетиленові та очеретяні мати,  інше.

Отже, основними напрямками аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів є:

- забезпечення підприємства сировиною і матеріальними ресурсами під виробничу програму;

- ефективне і раціональне використання цих ресурсів.

В табл.. 2.1 наведені деякі техніко-економічні показники якості заголено сировини в зоні заводу  за три останніх сезони в порівнянні з основним якісним показником її переробки – виходом цукру. 

Таблиця 2.1.

Показники якості заготовленої в зоні заводу сировини
за 1999-2001 роки

Із приведеної таблиці можна зробити висновок про те, що процес виробництва цукру дуже складний і неоднозначний, так як немає прямої залежності кількісних якісних показників сировини і виходу цукру. Крім того, спостерігається значне коливання цих показників по виробничим сезонам. Це говорить про те, що необхідно розглядати комплекс показників для оцінки ефективності використання сировини.

Таблиця 2.2.

Заготівля цукрових буряків

Аналізуючи таблицю 2.2., спостерігаємо:

-- збільшення площ посіву цукрових буряків в 2001 році в порівнянні з середнім показником на 516 га;

-- врожайність в 2000-2001 роках впала приблизно на 50ц/га в порівнянні з 1999 роком;

-- цукристість буряку в 2001 році коливається в середніх інтервалах 16,34%;

-- виробіток цукру з 1 га в 2001 році зменшився на 6,6 ц в порівнянні з 2000 роком;

-- середній показник по заготівлі цукрових буряків склав 134030,3 т, що вище від фактичного показника за 1999 рік на 5392,3 т;

-- середній виробіток жому склав 108284 тони, що в порівнянні з фактичним виробітком жому в 1999 році більше на 3650 тон;

-- середній виробіток меляси склав 5391 т, що в порівнянні з фактичним виробітком за 1999 рік вище на 289 т;

-- коефіцієнт виробництва в 2001 році склав 80,4,0%, що вище від середнього коефіцієнта виробництва за останні три роки (79,9%) на 0,8%.

При переробці буряків утворюється цінна побічна продукція – жом і меляса, як повністю використовуються в народному господарстві. Малоцінні відходи виробництва - бурякові хвостики, фільтраційний осадок, відходи гашеного вапна використовуються частково.

В свіжому жомі знаходиться 93% води і 6-7% сухих речовин. В склад сухих речовин входять: клітковина – 2,5%; азотні речовини – 0,6%; пектинові речовини – 2,6%; зола – 0,2% і цукроза – 2%. Жом – цінний корм для худоби, його застосовують в свіжому, сухому і кислому вигляді.

Кормова меляса складає 4,0- 4,2% маси перероблених буряків і має близько 50% цукру. Більшу кількість виробленої меляси використовують для виробництва етилового спирту на спиртзаводах. Меляса також служить сировиною для виробництва хлібопекарських дріжджів, для приготування молочної, лимонної, глютаміново кислот.

Таблиця 7.1.3. Аналіз виходу цукру з тони перероблених буряків на ВАТ "Острозький цукровий завод"     

Аналізуючи таблицю 7.1.3 "Аналіз виходу цукру з 1 тони перероблених буряків  на  ВАТ "Острозький цукровий завод"  спостерігаємо  що :

-- маса цукрових буряків до переробки в 1999 році збільшилася в порівнянні з 1998 роком на 25357 тон. При цьому не було виконано планове завдання на  19135 тон цукрових буряків;

--цукристість буряків в 1999 році була вища від планової на 0,36% та від 1998 року – на 0,15%;

-- в цілому втрати цукру при зберіганні та транспортуванні у виробництві та в меляс в 1999 році не перевищували нормативи і були значно нижчі від цих показників за 1998 рік;

-- затрати праці на виробництво цукру-піску в 1999 році зменшились на 435,6 людино-днів;

-- вихід цукру-піску до маси перероблених буряків у 1999 році збільшився від показника 1998 року на 0,57%

-- вихід фактичного цукру збільшився в порівнянні з 1998 роком на 3974,3 тони у зв¢язку  із збільшенням обсягів переробки цукрових буряків.

Таблиця 7.1.4. Аналіз ефективності використання сировини і матеріальних ресурсів на ВАТ "Острозький цукровий завод"

Аналізуючи таблицю 4.1.4."Аналіз ефективності використання сировини і матеріальних ресурсів на ВАТ "Острозький цукровий завод" спостерігаємо, що в 1999 році збільшення обсягів переробленої цукросировини на 25357 тон веде до зменшення матеріаломісткості на 0,021 грн., а відповідно ,до збільшення матеріаловіддачі на 0,76 грн. Вихід товарної продукції з 1 тони перероблено сировини виріс на 5 грн.

Таблиця  4.1.5. Аналіз ефективності використання сировини і матеріальних ресурсів при виробництві цукру-піску на ВАТ "Острозький цукровий завод"

Аналізуючи таблицю 4.1.5."Аналіз ефективності використання сировини і матеріальних ресурсів при виробленні цукру-піску на ВАТ "Острозький цукровий завод" видно, що при збільшенні обсягів виробництва цукру-піску на 1620 тон в 1999 році матеріаломісткість збільшилась на 0,066 грн, показник матеріаловіддачі зменшився на 0,28 грн, що пояснюється збільшенням вартост сировини і основних матеріалів.

Отже, важливими напрямками зменшення витрат сировини є:

-- впровадження прогресивної маловідходної технології переробки цукрових буряків;

-- визначення оптимальних строків заготівлі, зберігання та переробки цукрових буряків;

-- скорочення втрат цукру в бурякові при зберіганні, транспортуванні і переробці;

-- комплексна переробка сировини;

-- збільшення виходу продукції за рахунок чіткого дотримання технолог виробництва.

Таблиця 4.1.6. Витрати допоміжних матеріалів на переробку буряків

                на ВАТ "Острозький цукровий завод" у 2001 році

Як видно з таблиці 4.1.6. " Витрати допоміжних матеріалів на переробку цукрових буряків на ВАТ "Острозький цукровий завод" у 1999 році." фактичні витрати допоміжних матеріалів не перевищували нормованих показників, окрім витрат вапнякового каменю (+0,16%), що пояснюється збоями в роботі газової печі 

2.3. Ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів

Розглянемо забезпечення та використання паливно-енергетичних ресурсів. Бурякоцукрове виробництво відноситься до групи тепломістких виробництв, які споживають велику кількість тепла у вигляді пари для технологічних цілей, яка перетворюється в електричну і механічну енергію.

Таблиця 4.1.7. Використання палива на ВАТ "Острозький цукровий завод"

Аналізуючи таблицю 4.1.7."Використання палива на ВАТ "Острозький цукровий завод" , можна побачити що в 1999 році витрати палива збільшилися на 106,5 тон за рахунок збільшення витрат палива на теплоенергію відпущеної котельною (104,6 т) в зв"язку із збільшенням кількості цукросировини до переробки 

2.2.1. Використання теплоенергії.

Необхідно відмітити ціленаправлену організацію раціонального тепловикористання на цукровому заводі. Робочу пару отримують в парових котлах Електрична енергія виробляється (генерується) генератором парової турбіни за рахунок перетворення внутрішньої енергії пари в механічну, обертаючи енергію вала турбіни і, нарешті, в електричну енергію, що знімається з щіток генератора. Пару використовують у виробництві: спочатку в турбіні для виробництва електроенергії, потім направляють на випарну станцію для випарювання вологи із бурякового соку і для власних потреб ТЕЦ. Вторинні пари випарної станц направляються на різні підігрівники.

Велика необхідність у виробництві пари при невеликих витратах електроенергії дозволя в період виробництва отримувати на турбінній установці цукрового заводу значну кількість дешевої електроенергії (від 6000 кВт год до 7500 кВт год) надлишок передавати в загальну енергосистему населеного пункту.     

Пар, необхідний для технологічних енергетичних цілей отримують на власній котельній (ТЕЦ) на парогенераторах, паливом для яких є газ і мазут. Загальні витрати пари на заводі складають 54% об’єму маси перероблених буряків, а витрати умовного палива становлять 6-8% до маси буряків.

Економія та раціональне використання на підприємстві паливно-енергетичних ресурсів ма на даному етапі економічної нестабільності велике значення. Адже підвищення цін на енергоносії призводить до росту витрат на виробництво продукції.

Розглянемо як використовується теплоенергія на ВАТ "Острозький цукровий завод"

Таблиця 4.1.8."Використання теплоенергії на ВАТ "Острозький

                                   цукровий завод"

Аналізуючи таблицю 4.1.8."Використання теплоенергії на Острозькому цукровому заводі" спостерігаємо:

-- в 2001 році підприємство збільшило витрати теплоенергії на 7863 Гкал за рахунок збільшення витрат теплоенергії на переробку буряків на 7736 Гкал і на інше виробниче споживання на 297 Гкал. Це сталося тому що було перероблено більше цукросировини (на 25357 тон).

В цілому підприємство в 2001 році було забезпечено сировиною на 100%.

Основними втратами тепла на цукровому заводі є:

-- втрати тепла з парами, що надходять на конденсатор із вакуум-апаратів останього корпусу випарної станції (конденсатора);

-- втрати тепла з невикористаними гарячими конденсатами;

-- втрата тепла при використанні на енергетичному обладнанні пари невідповідного потенціалу.

               2.2.2. Використання  електроенергії

Електроенергія це складова частина витрат при калькулюванні цукру, яка витрачається не тільки для технологічних цілей, а і для освітлення, вентиляції, опалення та нше.

Основними джерелом електропостачання заводу у виробничий період є турбогенератор, потужність якого 6 тис кВТ. Забезпечення електроенергією у невиробничий період проходить з енергосистеми району через трансформаторну підстанцію потужністю 320 кВт. Організація електросилового господарства повинна забезпечувати безперебійне постачання електроенергією всіх споживачів, що досягається підтримуванням електродвигунів і передавальних механізмів в робочому стані, у витримці норм витрат електроенергії на окремі види робіт, збереження оптимальних параметрів технологічного процесу. При виробництві цукру енергетичні витрати мають значну питому вагу в собівартості. І тому економія енергії при зростанні її використання стає однією із центральних задач енергетичного господарства.  

Таблиця  4.1.9. Використання електроенергії на ВАТ "Острозький

                       цукровий завод"

Аналізуючи таблицю 4.1.9. "Використання електроенергії на ВАТ "Острозький цукровий завод", бачимо, що в 2001 році використання електроенерг підприємством коливалось в межах використання в 2000 році. Частка власного виробництва електроенергії у загальній кількості спожитої електроенергії склала 90,4%. Недостаючі 9,6% електроенергії, що склали 713 тис. кВт год., підприємство придбало у Острозької електростанції. Власна електроенергія вироблена на паровій турбіні ТЕЦ.

Енергоозброєність праці :

2001 рік :  7428 / 148896 = 50 кВт/ люд год,

      де  7428 кВт год – всього витрачено на всю продукцію в 2001 році.

            148896 люд год. – всього затрати праці в 2001 році.

2000 рік :  7395 / 15364 = 48 кВт/ люд год ,

      де  7395 кВт год – всього витрачено на всю продукцію в 2000 році.

             15364 люд год. – всього затрати праці в 2000 році.

В цілому енергоозброєність в 2001 році збільшилася на 2 кВт/ год (на 4,2%) в порівнянні з 2000 роком.

Таблиця 4.1.10 Аналіз показників економічної ефективності використання матеріальних ресурсів на виробництво цукру-піску на ВАТ "Острозький цукровий завод"

Аналізуючи таблицю 4.1.10 "Аналіз економічної ефективності використання матеріально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів на виробництво цукру-піску", спостерігаємо :

-- зменшення в 2001 році матеріаловіддачі на 0,28 грн;

-- зменшення витрат сировини на 1 грн цукру на 1 коп в порівнянні з 2000 роком;

-- збільшення витрат паливно-енергетичних ресурсів на 1 грн цукру в 2001 році на 0,18 грн ;

-- збільшення витрат допоміжних матеріалів на 1 грн цукру в 2001 році ;

-- збільшення показника енергоозброєності в 2001 році на 2,0 кВт/год;

-- витрати сировини на виробництво 1 тони цукру в 2001 році зменшилися на 0,331 тону в порівнянні з 2000 роком.

Аналіз використання енергоресурсів на Острозькому цукровому заводі показує що втрати енергоресурсів бувають в основному через неповне згорання палива, незадовільного стану електричних мереж і електрообладнання, технічно відсталості енергетичного обладнання. На заводі ще є насоси установлені в 60-х роках. Неекономна робота електродвигунів пояснюється неправильним вибором їх потужності або неповним використанням продуктивності технологічного та інших видів обладнання. Необхідно періодично перевіряти співвідношення потужност двигунів, навантаження на них та здійснюючи перестановку двигунів з одного обладнання на інше, досягаючи їх повного використання.

Підвищенням коефіцієнта завантаження всіх видів обладнання можна значно зменшити витрати електроенергії на одиницю виробленої продукції

Таким чином для ефективного використання матеріально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів необхідно звернути увагу на наступні напрямки:

- досягнення високої якості сировини умовами її зберігання, транспортування та зберігання;

- збільшення виходу цукру із меншими затратами паливно-енергетичних ресурсів;

- пошук резервів більш економного використання на підприємстві паливно-енергетичних ресурсів.

Розвиток народного господарства країни обумовлюється всебільшим включенням в оборот матеріально-технічних ресурсів, збільшенням необхідного об¢єму переробки сировини

          Сировина (сирі матеріали) – є найважливішим елементом виробничого процесу, що здійснюється на підприємствах харчової промисловості. Сировиною називають предмети праці, на добування і виробництво яких затрачена праця. В харчовій промисловості сировина в значній мірі визначає якість вироблюваної продукц економіку виробництва.

        В харчовій промисловості кількість сировини, її асортимент, фізико-технічн хіміко-біологічні дані у вирішальній мірі визначають техніко-економічн показники виробництва і якість продукції

        Показник економічної оцінки якості сировини – вміст в ній корисних речовин (цукру в цукровому буряку, масла в зернах олійних культур, крохмалю в картоплі, сухих речовин в томатах і т.д.). Від цього залежить матеріаломісткість вироблювано продукції, її собівартість, продуктивність праці, використання виробничих потужностей і основних фондів, а також інші показники, що характеризують ефективність виробництва. На вміст корисних речовин в сировині вплива сортовий склад, грунтово-кліматичні умови і агротехніка вирощування. Вміст корисних речовин в сировині може змінюватися в значних межах, що дуже вплива на вихід продукції з одиниці сировини, собівартість виробів та на інш показники.

        При високій якості сировини в харчовій промисловості, тобто на кінцевій стадії  технологічного ланцюга "виробництво – перероблення", знижуються її витрати на одиницю продукції, підвищується її якість, зменшується трудомісткість виробів витрати енергетичних ресурсів, зменшуються витрати на перевезення.

        Удосконалення методів зберігання і переробки сировини на базі використання нової техніки, прогресивної технології і на основі удосконалення організації виробництва один з основних напрямків  ефективного використання сировини. На  підприємствах , що переробляють первинну сільськогосподарську сировину внаслідок сезонност надходжень утворюються значні її запаси. При  довгому зберіганні сировина піддається частковому псуванню. Особливо відчутні втрати маси і зниження якост при зберіганні соковитої сировини: цукрового буряку, картоплі, овочів…

        В цукровій промисловості на довгострокове зберігання закладаються значні запаси сировини, при цьому скорочення втрат суттєво впливає на економіку бурякоцукрового виробництва.

Бурякоцукрове виробництво характеризується високими витратами сировини на виробіток готово продукції. В результаті рівень її використання виявляє вирішальний вплив на економічну ефективність роботи цукрових заводів. Крім того цукрова промисловість споживає значну кількість таких важливих матеріальних ресурсів як паливо (мазут, газ), електроенергія, вапняковий камінь, фільтрувальна тканина, мішки для упаковки цукру та багато інших матеріалів. На долю матеріальних ресурсів в структурі виробництва цукру-піску із буряків припадає 89-91% всіх витрат. Ця обставина надає особливого значення питанням глибокого вивчення, освоєння і практичного вирішення завдання більш раціонального використання сировинних, паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів в цукровій промисловості – так як даний фактор має вирішальний вплив на підвищення ефективності і інтенсифікації бурякопереробного  виробництва.

У сільськогосподарській сировині тривають процеси життєдіяльності не лише в період росту, дозрівання, але й при зберіганні. Тривале зберігання більшост видів сировини призводить до часткового їх псування, втрати корисних речовин (цукристості в цукрових буряках, крохмалистості в картоплі).Тривалість переробки такої сировини обмежена і зумовлює сезонність промислового виробництва.

           Запаси сировинних ресурсів країни не безмежні. Тому забезпечення  народного господарства необхідною кількістю сировинних, матеріальних і паливо - енергетичних ресурсів здійснюється не тільки шляхом систематичного росту обсягів  їх добування і виробництва, але й шляхом більш економного їх використання в процесі виробничого споживання.

Особливу увагу потрібно приділяти питанням комплексного використання сировини утилізації відходів, а також агропромисловій інтеграції  (утворення об¢єднань різного типу), що сприяє повному використанню трудових і матеріальних ресурсів.

        Комплексне використання сировини – важливий резерв економії матеріальних ресурсів, розширення асортименту і збільшення випуску продукції, підвищення виробництва в галузях харчової промисловості, що переробляють первинну сільськогосподарську сировину. Більшість побічних продуктів і відходів виробництва, що утворюються при переробці сільськогосподарської сировини характеризуються цінним хімічним складом і можуть бути використані для виготовлення різноманітної продукції.

        У цукровій промисловості побічні продукти і відходи виробництва використовуються як:

 - жом буряковий – на корм худобі в свіжому вигляді 80-85%, на вироблення сухого  жому 15-20%;

 - на промислову переробку 80% (спиртова характеризується високими витратами сировини на виробіток готової продукції. В результаті рівень її використання визнача вирішальний вплив на промисловість), на корм худобі 20%;

 - дефекаційний осад – на вапнування грунту.

Таким чином, цукрова промисловість має значні резерви, що закладені в комплексному використанні цукросировини

        На даний час комплексне використання сільськогосподарської сировини обмежується таким рядом факторів як відсутність комплексного обладнання для переробки відходів , недостатнім рівнем концентрації виробництва та ін.

Зменшення процентного вмісту цукру в побічному продукті бурякоцукрового виробництва мелясі – також є одним з пріоритетних  напрямків у збільшенні виходу цукру з одиниці  сировини, а отже покращення техніко - економічних показників роботи. Меляса вміщує близько 50% цукру, отже важливим напрямком галузі є розробка впровадження у виробництво способів додаткового вилучення цукру із меляси шляхом демінералізації і впровадження в технологію спеціальних смол.

Викладене народно – господарське значення матеріально – сировинних і паливо енергетичних ресурсів в цукровій промисловості визначає необхідність раціонального і максимально – ефективного використання цих ресурсів на підприємствах галузі.

Отже, основні шляхи раціонального використання сировини при виробництві цукру у бурякоцукровій промисловості – поліпшення якості сировини; зменшення витрат при зберіганні і транспортуванні, у виробництві; додержання нормувань; комплексна переробка сировини, а також організація нових виробництв на базі використання відходів та вторинних матеріальних ресурсів.           

На Острозькому  цукровому заводі основною сировиною для виробництва цукру- піску цукрові буряки.

При переробці буряків утворюється цінна побічна продукція – жом і меляса, як повністю використовуються в народному господарстві.

В свіжому жомі знаходиться 93% води і 6-7% сухих речовин.  Жом – цінний корм для худоби, його застосовують в свіжому, сухому і кислому вигляді.

Кормова меляса складає 4,0- 4,2% маси перероблених буряків і має близько 50% цукру. Більшу кількість виробленої меляси використовують для виробництва етилового спирту на спиртзаводах. Меляса також служить сировиною для виробництва хлібопекарських дріжджів, для приготування молочної, лимонної, глютаміново кислот.

Аналізуючи ефективність використання сировини і матеріальних ресурсів при виробленн цукру-піску на ВАТ "Острозький цукровий завод" спостерігаємо, що при збільшенні обсягів виробництва цукру-піску на 1620 тон в 2001 роц матеріаломісткість збільшилась на 0,066 грн, показник матеріаловіддач зменшився на 0,28 грн, що пояснюється збільшенням вартості сировини і основних матеріалів.

Отже, важливими напрямками зменшення витрат сировини є:

-- впровадження прогресивної маловідходної технології переробки цукрових буряків;

-- визначення оптимальних строків заготівлі, зберігання та переробки цукрових буряків;

-- скорочення втрат цукру в бурякові при зберіганні, транспортуванні і переробці;

-- комплексна переробка сировини;

-- збільшення виходу продукції за рахунок чіткого дотримання технолог виробництва.

Розглянемо забезпечення та використання паливно-енергетичних ресурсів. Бурякоцукрове виробництво відноситься до групи тепломістких виробництв, які споживають велику кількість тепла у вигляді пари для технологічних цілей, яка перетворюється в електричну і механічну енергію.

Економія та раціональне використання на підприємстві паливно-енергетичних ресурсів ма на даному етапі економічної нестабільності велике значення. Адже, підвищення цін на енергоресурси приводять до росту витрат на виробництво продукції.

Аналіз використання енергоресурсів на Острожському цукровому заводі показує що втрати енергоресурсів бувають в основному через неповне згорання палива, незадовільного стану електричних мереж і електрообладнання, технічної відсталост енергетичного обладнання. На заводі ще є насоси установлені в 60-х роках. Неекономна робота електродвигунів пояснюється неправильним вибором їх потужності або неповним використанням продуктивності технологічного та інших видів обладнання. Необхідно періодично перевіряти співвідношення потужност двигунів, навантаження на них та здійснюючи перестановку двигунів з одного обладнання на інше, досягаючи їх повного використання.

Підвищенням коефіцієнта завантаження всіх видів обладнання можна значно зменшити витрати електроенергії на одиницю виробленої продукції

Аналізуючи економічну ефективність використання сировинно-матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів на виробництво цукру-піску, спостерігаємо:

--зменшення в 2001 році матеріаловіддачі на 0,28 грн;

-- зменшення витрат сировини на 1 грн цукру на 1 коп в порівнянні з 2000 р

-- збільшення витрат паливно-енергетичних ресурсів на 1 грн цукру в 2001 році на 0,18 грн і збільшення витрат допоміжних матеріалів на 1 грн цукру в 2001 роц на 0,012 грн за рахунок збільшення ціни на них;

-- збільшення показника енергоозброєності в 2001 році на 2,0 кВт/люд.год;

-- витрати сировини на виробництво 1 тони цукру в 2001 році зменшилися на 0,331 тону в порівнянні з 2000 роком.

Таким чином, для ефективного використання матеріально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів необхідно звернути увагу на слідуюче:

     Виходячи з аналізу господарської діяльності цукрового заводу, виника необхідність впровадження таких заходів:

Реконструкція основних цехів ВАТ “Острозький цукровий комбінат”.

Впровадження автоматизованої системи управління виробничим процесом випарної станц цукрового заводу.

Заміна дискових фільтрів на патронні фільтри для фільтрування цукрового сиропу.

       6.1. Реконструкція основних цехів цукрового заводу.

    На основі укладених договорів по всій сировинній базі Острозького цукрового заводу, об’єм заготовленого цукрового буряку на наступний рік складатиме 190 тис. тонн. Звідси випливає, що при наявній виробничій потужності термін переробки запланованої кількості сировини складе 123 доби, що приведе до додаткових витрат виробництва та до значного зниження показників виробничо-господарської діяльності підприємстває

     Приведення виробничої потужності Острозького цукрового заводу за рахунок реконструкції до 1,9 тис.тонн перероблення буряку за добу забезпечить можливість перероблення всєї заготовленої сировини за 105 діб, що відповіда нормативній тривалості сокодобування згідно нормам технологічного проектування цукрових заводів.

     Реконструкція промислових об’єктів Острозького цукрового заводу дасть змогу замінити застаріле, фізично та морально зношене обладнання на прогресивне високопродуктивне обладнання, а також здійснити ряд реконструктивних заходів по охороні навколишнього середовища та покращанню умов праці робітників.

     Розглянемо стан виробничо-технічної бази цукрового заводу.

     На 1.01.1999 року виробнича потужність цукрового заводу склала 1,7 тис.тонн перероблення буряку за добу.

     При цьому технічна потужність основних видів обладнання зображується наступними даними (таблиця 6.1).

     За даними цієї таблиці можна визначити наявність “вузьких” місць щодо заплановано величини виробничої потужності заводу.

 Таблиця 6.1. Технічна потужність основних видів обладнання Острозького цукрового заводу  

       Внаслідок комплексного обстеження Острозького цукрового комбінату встановлено, що основними “вузькими” місцями, що обмежують приріст виробничої потужності, являються продуктове та цукросушильне відділення, технічний стан яких характеризується крайньою фізичною зношеністю та важкими санітарно-гігієнічними умовами праці.

      З ціллю нарощування виробничої потужності Острозького цукрового заводу з 1,7 до 1,9 тис. тонн перероблення буряку за добу за рахунок реконструкції промислових об’єктів та покращання техніко-економічних показників роботи підприємства необхідно здійснити слідуючий комплекс заходів:

Реконструкцію продуктового відділення із заміною фізично-зношеного, непотужного обладнання. В зв’язку з недостатністю виробничої площі існуючого продуктового відділення, з врахуванням встановлення додаткового обладнання. Реконструкція проводиться шляхом розміщення відділення в окремій запроектованій будівлі, з’єднаній перехідною галереєю з цукросушильним відділенням.

Реконструкцію цукросушильного відділення.

Запроектувати компресорну станцію стисненого повітря.

Реконструкцію сокоочисного відділення.

Інш заходи по поліпшенню умов праці робітників.        

   Реконструкція об’єктів Острозького цукрового заводу виконується як на існуючій території, так і за її межами.

Виконання будівельно-монтажних робіт проектується виконувати у виробничій та невиробничій періоди  роботи цукрового заводу без його зупинки.

6.1.1. Розрахунок основних техніко-економічних показників.

Розрахунок економічної ефективності реконструкції Острозького цукрового заводу з доведенням потужності до 1,9 тис.тонн перероблення буряку за добу, виконаний шляхом порівняння  техніко-економічних показників роботи заводу після реконструкц з техніко-економічними показниками роботи заводу до реконструкції. Вихідні дан для розрахунку економічної ефективності заходу наведено в таблиці 6.2.

Економічна оцінка ефективності реконсрукції Острозького цукрового заводу виконана шляхом визначення :

Підвищення виходу цукру за рахунок скорочення тривалості сокодобування.

Підвищення виходу цукру за рахунок оптимізації процесу кристалізації в мішалках-кристалізаторах останнього продукту.

Зниження питомих витрат палива, допоміжних матеріалів та робочої сили за рахунок скорочення тривалості сокодоування.

Знаження собівартості цукру-піску, як результату проведених заходів з врахуванням додаткових витрат на амортизацію та поточний ремонт.

Таблиця 6.2. Вихідні дані до розрахунку економічної     ефективності заходу.

6.1.2. Розрахунок продуктивності заводу та тривалості виробничого сезону після реконструкції.

        Згідно укладених договорів поставок сировини на плановий період, об’єм заготовлення буряку по сировинній зоні цукрового заводу складає 190 тис.тонн. Виробнича потужність  Острозького цукрового комбінату до реконструкції складає 1,7 тис.тонн переблення буряку за добу.Коефіцієнт використання виробничо потужності цукрового заводу складає 0,88.

        При зберіганні існуючої потужності заводу  та запланованої кількості сировини тривалість сокодобування склала б :

        190-((190х3,2)/100)/(1,7х0,88)=123 доби,

де: 3,2 показник втрати буряку при зберіганні та транспортуванні за базовий період, % до маси буряку.

        Це свідчить про дефіцит добової потужності Острозького цукрового заводу для забезпечення перероблення запланованого об’єму буряку в оптимальні строки з найкращими техніко-економічними показниками.

        В результаті реконструкції Острозького цукрового заводу виробничу потужність передбачується збільшити  на 0,20 тис.тонн та довести до 1,9 тис.тонн перероблення буряку на добу, при цьому коефіцієнт використання виробничо потужності буде 0,92.

        При вказаних показниках тривалість сокодобування після реконструкції складе:

        190-((190х3,2)/100)/1,9х0,92=105 діб;

що відповідає основним напрямкам розвитку цукрової промисловості та відповіда вимогам науково-технічного прогресу в галузі.

        З врахуванням затрат часу на виварку випарки, фугування та зупинку заводу на підготовчозаключні роботи – всього 5 діб, тривалість виробничого сезону складе 110 діб.

        Скорочення тривалості сокодобування в результаті реконструкції Острозького цукрового заводу складе 18 діб (123-105).

        6.1.3. Розрахунок виробітку цукру-сирцю після реконструкції.

        Розрахунок виробітку цукру-сирцю після реконструкції здійснюється на основі визначення виходу цукру та кількості переробленого буряку в обсязі 190 тонн.

        1.Збільшення виходу цукру за рахунок скорочення періоду сокодобування.

        Внаслідок реконструкції цукрового заводу тривалість сокодобування зменшиться з 123 діб до 105 діб.

        Згідно з науково-дослідними розробками ВНДІЦП втрати цукру при зберіганні та подачі в завод , втрати цукру в мелясі  в залежності від тривалості сокодобування характеризується такими даними (таблиця 6.3).

        Виходячи з даних таблиці, можна сказати, що за рахунок скороченя тривалост сокодобування на 18 діб відбудеться зниження:

втрат цукру при зберіганні та подачі буряку в завод на 0,111% (0,501-0,39);

втрат цукру у виробництві на 0,013% (0,873-0,86);

втрат цукру в мелясі на 0,048% (2,498-2,45).

Таблиця 6.3. Втрати цукру

Збільшення виходу цукру за рахунок оптимізації процесу кристалізації.

Після реконструкції продуктового відділення буде забезпечена  оптимізація  процесу кристалізації утфелю останнього продукту за рахунок доведення загально тривалості кристалізації до нормативної величини. За рахунок вказаного фактору буде забезпечено більш повне викристалізування цукру з утфелю. Приймемо для умов Острозького цукрового заводу додатковий вихід цукру за рахунок оптимізац процесу кристалізації в розмірі 0,05% до загальної маси буряку.

За рахунок перелічених факторів загальне підвищення виходу цукру після реконструкції складе:

0,111+0,013+0,048+0,05=0,222% до маси буряку.

Вихід цукру після реконструкції складе:

12,7+0,222=12,922% до маси переробленого буряку.

Кількість виробленого цукру-піску після реконструкції заводу складе:

        183920х12,922/100=23766 тонн,

де: 183920- об’єм переробленого буряку, тонн.

6.1.4. Розрахунок виробітку меляси та свіжого жому.

До реконструкції Острозького цукрового заводу вихід умовної меляси складає 4,24% до маси переробленого буряку.

Після реконструкції цукрового заводу в зв’язку із зниженням складу цукру в мелясі за рахунок скорочення тривалості сокодобування та оптимізації процесу кристалізації на 0,098%  вихід умовної меляси знизиться на 0,196% і складе 4,044% до маси переробленого буряку.

Буде отримано меляси:

умовної:

183920х4,044/100=7438 тонн

фізичної

7438х1,08=8033 тонн,

де: 1,08 – коефіцієнт перерахунку умовної меляси в фізичну.

на суму :

93х8033=747,07 тис.грн.

        Кількість виробленого свіжого жому складає:

                           183920х83/100=152654

на суму :

5х152,654=763,27 тис.грн.

  6.1.5. Розрахунок витрат на допоміжні матеріали.

                        Вапняковий камінь.

   В результаті скорочення тривалості сокодобування зі 123 діб до 105 діб зменшаться питомі витрати вапнякового каменю. Згідно науково-дослідним розробкам ВНДІЦП зміна питомої ваги витрат вапнякового каменю на перероблення буряку в залежності від тривалості сокодобування характеризується слідуючими даними:

  Таблиця 6.4. Зміна питомих витрат вапнякового каменю 

Зменшення питомих витрат вапнякового каменю за рахунок скорочення тривалост сокодобування складе:

                   7,0-102,1/103*7,0=0.06% до маси буряку,

   де: 102,1-коефіцієнт зміни питомих втрат вапнякового     каменю при тривалості сокодобування 105 діб;

          103-коефіцієнт зміни питомих витрат вапнякового каменю при тривалост сокодобування 123 доби;

7,0   - питомі витрати вапнякового каменю до реконструкції.

Витрата вапнякового каменю після реконструкції складе:

питомий: 7,0-0,06=6,94% до маси переробленого буряку

в натуральному виразі:

183920х6,94/100=12764 тонн

у вартісному виразі :

12764х25=319,10 тис.грн.;

де: 25 вартість однієї тонни вапнякового каменю, грн.

                           Фільтрувальне полотно

        До реконструкції цукрового заводу витрати фільтрувального полотна на 100 тонн переробленя цукру склали 5,0 кв.м.

Після реконструкції витрати фільтрувального полотна на 100 тонн переробленого буряку приймаємо на рівні попереднього року.

На обсяг переробленого буряку 183,92 тис.тонн після реконструкції витрати фільтрувального полотна складуть:

в натуральному виразі:

183920х5,0/100=9196 кв.м.

в вартісному виразі:

9196х14=128,74 тис.грн.,

де : 14- вартість 1 кв.м. фільтрувального полотна,  грн.

                 Інш допоміжні матеріали

Витрати на інші допоміжні матеріали до реконструкції цукрового заводу складають 40 тис.грн.

Приймаємо збільшення витрат на ініші допоміжні матеріали після реконструкції пропорційно збільшенню кількості переробленого цукрового буряку:

        183920/170х40=43,2 тис.грн.;

де: 170- кількість переробленої сировини до реконструкції, тис.тонн;

        183,92 кількість переробленої сировини після реконструції, тис.тонн.

6.1.6.Розрахунок витрат на паливо та електроенергію.

        В результаті скорочення сокодобування на 18 діб зменшаться питомі витрати умовного палива.

Згідно науково-дослідним розробкам ВНДІЦП зміна питомих витрат на перероблення буряку взалежності від тривалості сокодобування характеризується слідуючими даними:

Таблиця 6.5. Зміна питомих витрат умовного палива

Зменшення питомих витрат умовного палива за рахунок скорочення тривалості сокодобуваня складе:

6,07-100,9/102,4х6,07=0,09% до маси переробленої сировини,

де: 100,9 та 102,4 – коефіцієнт зміни питомих витрат палива при тривалост сокодобування 105 та 123 доби;

6,07 питомі витрати умовного палива до реконструкції.

Витрати умовного палива після реконструкції складе:

питом витрати: 6,07-0,09=5,98% до маси переробленої сировини;

витрати в натуральному виразі:

183920х5,98/100=10998 тонн;

у вартісному виразі:

10998х147,1=1617,81 тис.грн.

6.1.7.Розрахунок витрат праці та витрат на оплату праці.

Внаслідок здійснення реконструкції Острозького цукрового заводу явочна чисельність промислово-виробничого персоналу залишиться незмінню і складе 342 чоловіки на добу.

Питом витрати праці на 100 тонн переробленої сировини після реконструкції будуть складати:

        342х(105+5)х100/183920=20,45 чол.-днів.

Витрати по основній заробітній платі виробничих робітників складуть:

        342х(105+5)х6,8=255,82 тис.грн.,

де: 6,8 вартість 1 чол.-дня, грн..

Додаткова заробітня плата виробничих робітників буде розрахована на суму:

        225,82х50/100=127,91 тис.грн.

Загальна сума відрахувань з фонду оплати праці:

        (225,82+127,98)х47,5/100=182,26 тис.грн..

Середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу в зв’язку із скороченням тривалості виробництва після реконструції зменшиться на :

        ((342х116)-(342х110))х1,59/365=8 чол.,

де 1,59 перехідний коефіцієнт від явочної чисельності до спискової;

365 число календарних днів за рік.

Внаслідок здійснення реконструкції Острозького цукрового заводу середньоспискова         чисельність робітників промислово-виробничого персоналу складе 439 чоловік (447-8), в тому числі робітників 284 чоловік (292-8).

6.1.8.Розрахунок основних виробничих фондів та питомих капіталовкладень.

Вихідними для розрахунку основних виробничих фондів Острозького цукрового заводу приймаються діючі основні фонди плюс різниця введених та виведених внаслідок реконструкції основних фондів.

Вартість основних виробничих фондів Острозького цукрового заводу на 01.01.1998 року склала 20322 тис.грн.

Згідно орієнтовочних витрат на реконструкцію Острозького цукрового заводу сума введених основних вробничих фондів складатиме 9979 тис.грн.. Вартість основних виробничих фондів , що вибувають в результаті реконструкції буде складати 1264,99 тис.грн.

Розрахунок основних виробничих фондів та питомих капіталовкладень наведено в таблиці 6.6.

Розрахуємо суму додаткових капіталовкладень за формулою:

КВдод.= КВ1-Л+Д,                        (6.1)

де: КВ1 капіталовкладення в промислово-виробничі фонди без ПДВ, тис.грн.;

Л ліквідаційна вартість вибуваючих основних фондів, тис.грн.;

Д вартість робіт по демонтажу обладнання, тис.грн.

КВдод.=(9979+61,25-1225)х1,2=10578,3 тис.грн.

Таблиця 6.6.Основні виробничі фонди та питомі капіталовкладення (тис.грн.)

6.1.9.Розрахунок витрат на амортизацію та поточний ремонт.

Введен основні промислово-виробничі фонди згідно орієнтованим витратам на реконструкцію складають 9979 тис.грн., в тому числі:

будівл та споруди – 6074,0 тис.грн.

        обладнання 3905,0 тис.грн.

        В результаті реконструкції вибувають основні промисолово-виробничі фонди на суму 1225,0.

Збільшення витрат на омортизацію та поточний ремонт облданання по статті витрат «Витрати на утримання та експлуатацію обладнання» складе:

амортизація:

                 3905х15/100-153,5=432,2 тис.грн.,

де: 153,5 – амортизація вибуваючого обладнання, тис.грн.

поточний ремонт:

                 3905х15/100х0,4-56=172,9 тис.грн.,

де: 56- витрати на поточний ремонт вибуваючого обладнання, тис.грн.

Загальн витрати після реконструкції по статті “Витрати на утримання та експлуатацію обладнання” складають:

                 1130,64+435,2_+172,9=1738,74 тис.грн.

де: 1130,64 – витрати на утримання та експлуатацію обладнання до реконструкції, тис.грн.

Додатков витрати на амортизацію та поточний ремонт будівель, споруд та облданання по статт “Загальновиробничі витрати” складають:

амортизація:

                 6074х5/100-10=293,70 тис.грн.,

де: 5 норма амортизаційних відрахувань будівель та споруд, %

16,58        - амортизація видобуваючих будівель та споруд, тис.грн.

поточний ремонт:

        6074х5/100х0,4=117,48 тис.грн.,

Загальн витрати по статті “загальногосподарські витрати” після реконструкції складають:

        885,78+293,7+117,48=1296,96 тис.грн.

Витрати за статтею “Загальногосподарські витрати” приймемо на рівні базових в сум 356,0 тис.грн.

Позавиробнич витрати в зв’язку із збільшенням випуску цукру-піску збільшаться пропорційно збільшенню цукру та складуть:

                 23766/18529х200,0=256,53 тис.грн.,

де: 200,0 – позавиробничі витрати до реконструкції, тис.грн..

В зв’язку з  перерахованими змінами статей витрат на виробництво цукру-піску внаслідок реконструкції відбудеться зміна собівартості цукру-піску за калькуляцією (таблиця 6.7).

Таблиця 6.7. Проектна калькуляція собівартості цукру із цукрового буряку по Острозькому цукровому заводу

Як видно з таблиці  6.7 витрати  на одну тонну цукру-піску порівняно з 1997 роком зменшились на – 79,97 гривень. Тобто, внаслідок впровадження даного заходу собівартість однієї тонни  цукру піску зменшилась. А саме зменшились витрати за статею сировина, допоміжні матеріали, основна та додаткова заробітна плата, загальногосподарчі витрати. Однак зросли витрати на утримання та експлуатацію обладнання, внаслідок вводу нового обладнання,  також збільшились загальногосподарчі витрати.

Дан для остаточного розрахунку собівартості та ефективності капіталовкладень наведемо в таблицях 6.8, 6.9, 6.10.

Таблиця 6.8. Розрахунок повної собівартості обсягу виробництва   по Острозькому цукровому заводу

Таблиця 6.9.Розрахунок випуску продукції в вартісному виразі

                                                (до реконструкції)

Таблиця 6.10.Розрахунок випуску продукції в вартісному виразі

                                     (після реконструкції)

З допомогою цих даних розраховуємо наступну таблицю 6.11, та таблицю проектно калькуляції (таблиця 6.7)

Для визначення ефективності необхідно знати термін окупності капіталовкладень

Термін окупності капіталовкладень розраховуємо за формулою:

                 Ток.= КВдод./(Пр.П-Н+Азм.),                           (6.2)

де: Ток.   – термін окупності капіталовкладень, роки;

      Пр.П – приріст прибуткупідприємства, тис.грн.

      Н      – нарахування на прибуток підприємства , тис.грн.

      Азм.- зміна амортизації, тис.грн.

                 П=О-С                                                        (6.3)

де:  О- обсяг виробництва у діючих цінах відповідного року, тис.грн.;

       С – собівартість виробництва проектного періоду, тис.грн.;

       П- прибуток підприємства, тис.грн.

                 П=24801,02-19619,56=5181,46 тис.грн.

                 Пр.П= Ппроект.-Пбаз.,                                      (6.4)

де: Ппроект. – прибуток підприємства після реконструкції, тис.грн.;

      Пбаз.     – прибуток підприємства до реконструкції, тис.грн.

                 Пр.П=5181,46-3283,48=1897,98 тис.грн.

Розрахувавши додатковий прибуток підприємства, можемо розрахувати термін окупност капіталовкладень.

        Ток.=10578,3/(2223,53-667,059+1016,33)=4,1 років.

В таблиці 6.11 розглянемо основні показники , що характеризуватимуть ефективність впровадження данного заходу.

Таблиця 6.11.Розрахунок рентабельності виробничих фондів та   строку окупност капіталовкладень.

Після впровадження даного заходу можна зробити такі висновки, щодо покращання ефективності роботи підприємства.

Реконструкція промислових об’єктів Острозького цукрового заводу із збільшенням виробничо потужності від 1,7 до 1,9 тис. тонн перероблення цукрового буряку за добу технічно можлива, господарчо необхідна та з економічної точки зору раціональна доцільна.

Сировинне забезпечення заводу відбувається в основному із сировинної зони бурякосіяння.

Строк окупності капіталовкладень, необхідних для здійснення реконструкції, склада 4,1 роки та не перевищує нормативів.

Коефіцієнт загальної ефективності капіталовкладень дорівнює 0,24.

Підвищення виробничої потужності Острозького цукрового заводу на 0,23 тонни перероблення цукрового буряку за добу приведе до скорочення тривалості сокодобування по переробці запланованого обсягу сировини на 18 діб.

В результаті реконструкції відбудеться покращання основних техніко-економічних показників роботи заводу:

річний випуск основної та супутньої продукції в натуральному виразі складе:

        цукор-пісок       23766 тонн

        меляса                  8033 тонн

         жом                  152654 тонн

реалізація обсягу виробництва збільшиться на 24,31% і складе 4850,71 тис.грн.;

додатковий прибуток в результаті реконструкції складе 2223,53 тис.грн.;

продуктивність праці по виробленню продукції на 1 робітника промислово-виробничого персоналу збільшиться на 27,29%;

собівартість 1 тонни цукру знизиться з 841,95 грн. до 761,98 грн.;

зменшення собівартості приведе до покращання показника- витрати на 1 гривню обсягу виробництва. Цей показник зменшиться із 0,85 грн. до 0,79 грн.;

рентабельність продукції збільшилась з 17% до 26,4%.

         В наслідок реконструкції спостерігається деяке зниження показника фондовіддач з 0,99 грн. до 0,87 грн. основних виробничих фондів.

       Це пояснюється тим, що значну питому вагу у вартості основних виробничих  фондів більше 60% складають будівлі та споруди, які не впливають на обсяг виробництва.

Виходячи з вищевикладеного аналізу основних техніко-економічних показників роботи Острозького цукрового заводу, його реконструкцію із нарощенням виробничо потужності від 1,7 до 1,9 тис. тонн перероблення цукрового буряку за добу слід вважати економічно доцільним заходом.  

 6.2.Впровадження автоматизованої системи управління виробничим процесом випарної станції ВАТ “Острозький цукровий завод”

Розрахунок економічної ефективності впровадження автоматизованої системи управління виробничим процесом випарної станції (АСУВП), виконаний шляхом порівняння техніко-економічних показників роботи заводу до та після впровадження заходу.

  Економічна оцінка ефективності роботи Острозького цукрового заводу, виконана шляхом визначення:

Підвищення виходу цукру за рахунок скорочення, невраованих витрат цукру, тобто за рахунок оптимізації процесу випаровування.

Зниження питомих витрат умовного палива.

Зниження собівартості цукру-піску, як результату проведеного заходу з врахуванням додаткових витрат на амортизацію та поточний ремонт.

Вихідн дані для розрахунку наведено в таблиці 6.12.

6.2.1.Розрахунок цукру-сирцю після впровадження

          АСУВП.

Згідно з науково-дослідними розробками ВНДІЦП втрати цукру внаслідок впровадження АСУВП випарної станції  склали 0,07% до маси цукрового буряку.

Виходячи з цих даних отримаємо додатковий вихід цукру:

        166100х0,07/100=116,27 тонни

За даними таблиці 6.12 вартість 1 тонни цукру становить – 980 грн.

Звідси випливає, що ми отримали додатковий вихід цукру на суму:

        980х116,27=113,94 тис.грн.

Оскільки ми отримали збільшення обсягу виробництва, то обсяг цукру після впровадження заходу складатиме:

        18529+116,27=18645,27 тонни

Таблиця 6.12.Вихідні дані для розрахунку впровадження АСУВП випарної станції на Острозькому цукровому заводі.

6.2.2. Розрахунок витрат умовного палива (мазуту).

        Згідно з науково-дослідними розробками ВНДІЦП зміна питомих витрат умовного палива на перероблення буряку складає 0,1% до маси переробленного буряку. Отже отримаємо економію умовного палива:

                 166100*0,1/100=166,1 тонни.

        Для перерахунку умовного палива в мазут застосуємо перехідний коефіцієнт –1,37. Отримаємо економію мазуту на таку кількість:

                     166100*0,1/100*1,37=227,5 тонни.

        Виходячи з даних таблиці 6.12 вартість1 тонни мазуту складає- 147,1 грн.

        Загальну економію по паливу отримаємо на суму:

                     147,1*227,5=33,47 тис.грн.

        Витрати палива на весь обсяг випуску продукції після впровадження заходу складуть:

                  1478,01-33,47=1444,54 тис.грн.,

де: 1478,01-витрати за статтею „Паливо та енергія на технологічні цілі”     до впровадження заходу, тис.грн.

А витрати на одну тонну цукру:

           1444,54/18645,27=77,47 грн.,

де: 18645,27-об’єм цукру після впровадження заходу, тонн.

6.2.3. Розрахунок основних фондів та питомих капіталовкладень.

Вихідними даними для розрахунку основних фондів  після впровадження заходу приймаються діючі основні фонди плюс різниця введених та виведених основних фондів.

В нашому випадку внаслідок впровадження заходу не відбувається виведеня основних фондів, а спостерігається лише їх введення.

Оскільки в орієнтовну вартість капіталовкладень включається вартість робіт по монтажу, транспортування та вартість устаткування з податком на додану вартість, то додаткові капіталовкладення розрахуємо так:

                 Кдод.=К1/1,2,                                  (6.5)

де: 1,2 20% ставка податку на додану вартість;

      К1 – орієнтовна вартість капіталовкладень, тис.грн.

                 Кдод.=160/1,2=133,4 тис.грн.

З ц вартості необхідно зняти вартість робіт по монтажу та транспортуванню обладнання, для утримання вартості самого устаткування, тобто ОВФдод. 

                 ОВФдод.=133,4-4,8=128,6 тис.грн.,

де: 4,8 3% від К1.

Знаючи вартість ОВФдод. взнаємо загальну вартість основних фондів:

        19683+128,6=19811,6 тис.грн.,

де: 19683 – вартість основних виробничих фондів до впровадженнязаходу, тис.грн.

6.2.4.Розрахунок витрат на амортизацію та поточний ремонт.

Нов введені основні фонди на суму 128,6 тис.грн. складаються з обладнання, тому спострегігається збільшення витрат на амортизацію та поточний ремонт обладнання за статтею витрат “Утримання  та експлуатація облданання”.

Амортизаційн відрахування складуть:

        128,6х15/100=19,29 тис.грн.

Відрахування на поточний ремонт складуть:

        19,29х0,4=7,7 тис.грн.

Загальн витрати після впровадження заходу по статті “Витрати на утримання та експлуатацію обладнання” складуть:

        1130,64+19,29+7,7=1157,63 тис.грн.;

де: 1130,64 – витрати на утримання та експлуатацію обладнання до впровадження заходу, тис.грн.

А витрати на 1 тонну цукру складуть:

        1157,63/18645,27=62,09 грн.

Розрахуємо зміну умовно-постійних витрат:

Загальногосподарськ витрати в зв’язку із збільшенням випуску цукру-піску збільшаться пропорційно збільшенню цукру та складуть:

        19,21х18529/18645,27=19,09 грн.

Загально-виробнич витрати в зв’язку із збільшенням випуску цукру-піску збільшаться пропорційно збільшенню цукру та складуть:

        47,8х18529/18645,27=47,5 грн.

Позавиробнич витрати в зв’язку із збіьшенням цукру-піску збільшаться пропорційно збільшенню цукру та складуть:

        10,79х18529/18645,27=10,72 грн.

В зв’язку із перерахованими змінами статтей витрат на виробництво цукру внаслідок впроваження АСУВП відбудеться зміна собівартості цукру-піску за калькуляцією (таблиця 6.13)

Таблиця 6.13. Проектна калькуляція собівартості цукру із цукрових буряків по Острозькому цукровому заводу.

Дан для остаточного розрахунку собівартості та рентабельності капіталовкладень наведемо в таблиці 6.14, таблиці 6.15, таблиці 6.16. За допомогою цих даних отримаємо наступну таблицю 6.17.

Таблиця 6.14. Розрахунок повної собівартості обсягу виробництва по Острозькому цукровому заводу.

Таблиця 6.15.

Розрахунок випуску продукції в вартісному виразі (до реконструкції)

Таблиця 6.16.Розрахунок випуску продукції в вартісному виразі (після реконструкції)

В таблиці 6.17 рогзлянемо основні показники, що характеризуватимуть ефективність впровадження даного заходу.

Таблиця 6.17.

Вплив заходу на техніко-економічні показники діяльності ВАТ “Острозький цукровий комбінат”

Після впровадження даного заходу можна зробити такі висновки, щодо покращення роботи підприємства.

Впровадження АСУВП на підприємстві є необхідним та економічно ефективним заходом.

Строк окупності капіталовкладень, необхідних для здійснення заходу, складає 3 роки.

В результаті проведення заходу отримаємо покращення таких основних показників роботи заводу:

річний випуск основної та супутньої продукції в натуральному виразі складе:

цукор-пісок       18645,27 тонн

меляса                    7580   тонн

жом                    137390   тонн

реалізація обсягу виробництва збільшиться на 0,63%, і складе 116,26 тис.грн.

додатковий прибуток внаслідок впровадження АСУВП складе 607,29 тис.грн.

собівартість однієї тонни цукру зменшиться з 841,95 до 840,24 грн.

зменшення собівартості приведе до покращення показника витрати на 1 гривню обсягу виробництва. Він зменшиться з 0,87 до 0,84  грн.

рентабельність продукції збільшиться з 15,1% до 19,2%.

Взагалі, щодо запропонованого до впровадження заходу можна сказати, що він є енономічно доцільним.

6.3.Розрахунок економічної  ефективності заміни дискових фільтрів на патронні фільтри для фільтрування сиропу.

Техніко-еоконмічне обгрунтування заходу.

Патронн фільтри мають більш високу продуктивність – 1200 тонн/добу (дискові фільтри 800 тонн/добу).

Цей захід дає можливість  застосувати фільтрування густих суспензій при виробництв цукру в буряковому виробництві. Висока якість фільтрату із застосуванням допоміжних фільтрувальних матеріалів при збільшенні тиску фільтрування. Забезпечення оптимального режиму фільтруваня та пульсаційної регенерації з допомогою мікропроцесорної системи управління.

Механізоване відкриття і піднімання кришки дозволяє візуально контролювати якість фільтрату в процесі роботи.

Ефектна пульсаційна регенерація поверхності фільтрувальних елементів з механізмом розподілення скорочує витрати фільтрувальної тканини.

Вихідн дані для розрахунку економічної ефективності заходу наведемо в таблиці 6.18.

Таблиця 6.18.

Вихідн дані для розрахунку.

        6.3.1.розрахунок капітальних витрат.

                 Кнов.=К+Д-Л,                                           (6.6)

де: К- вартість знову встановленого обладнання з врахуванням витрат на монтаж, транспортування, встановлення обладнання, без ПДВ, грн.

        Д- витрати на демонтаж обладнання, що замінюється, без ПДВ, грн.

        Л- ліквідаційна вартість, без ПДВ, грн.

Кнов.=(12360х6+14832)+6200-1182=94010,00грн.=94,01

тис.грн.

        6.3.2.Розрахуємо кількість фільтрів для фільтрування сиропу з клеровкою

2.1.Розрахуємо кількість потрібного для переробки цукрового буряку, на добу:

        183920/111=1656,9 тонн/добу

2.2.Розрахуємо кількість дискових фільтрів для фільтрування сиропу:

        1656,9/800=2,1=4 (2 запасних)

2.3.Розрахуємо кількість патронних фільтрів для фільтрування сиропу:

        1656,9/1200=1,4=3 (1 запасний)

        6.3.3.Розрахунок статей витрат які змінюються.

3.1.Економія фільтрувального полотна:

для дискових фільтрів% 280х4х14,00=15680 грн.

для патронних фільтрів: 170х3х14,00=7140 грн.

Загальна економія по витратам фільтрувального полотна:

                 15680-7140=8540=8,5 тис.грн.

Загальн витрати на 1 тонну фільтраційного полотна складають:

        (115,87-7,14)/18529=5,67 грн.

        3.2.Економія по електроенергії розраховується за формулою:

                 Ве=№вст.хtгод.хnдібхВвхКвик./КпхЦе            (6.7)

де: вст.- кількість електродвигнів, шт.;

tгод.          - час роботи електродвигуна на добу, год.;

Nдіб.  - кількість днів роботи підприємства на рік, діб;

Вв.   коефіцієнт, що вираховує втрати електроенергії в сітці підприємства

Квик. коефіцієнт використаня електродвигунів по потужності

Кп. коефіцієнт корисної дії електродвигунів;

Це.- вартість одної тис.Квтгод енергії, грн.

Розраховуємо витрати енергії до впровадження:

Ве=4х10х24х111х1,06х0,9х52,7/0,985=5438,97тис.грн.

Розраховуємо витрати енергії після впровадження:

Ве=10х24х111х1,06х0,9х52,7/0,985=1359,74 тис.грн.

Всього економія по статті витрат:

                 5438,97-1359,74=4079,23 тис.грн.

Витрати енергії на 1 тонну цукру:

1359,74/18529=73,38 грн.

6.3.4.Розрахунок витрат праці та витрат на оплату праці.

        Витрати по основній заробітній платі виробничих працівників, що обслуговують фільтри розраховуються в сумі:

до впровадження заходу:

8х8х0,60х(111+5)=4454,4 грн

після впровадження заходу:

8х1х0,80х(111+5)=742,4 грн.

        Додаткова заробітна плата робітників складе:

до впровадження: 4454,4х0,5=2227,2 грн.

після впровадження: 742,4х0,5=371,2 грн.

Фонд заробітної плати за виробничий період:

до впровадження: 4454,4+2227,2=6681,6 грн.

після впровадження: 742,4+371,2=1113,6 грн.

Загальна економія по фонду оплати праці працівників, що обслуговують фільтри:

        -  додаткова: 22272,2-371,2=-18560,0 тис.грн.

        -  основна: 4454,4-742,4=-3712,0 тис.грн.

        Витрати на 1 тонну цукру-піску складають:

        -  додаткова: (269,77-1,86)/18529=7,07 грн.

        -  основна: (134,88-3,71)/18529=14,46 грн.

        Загальна сума відрахувань з фонду оплати праці:

до впровадження: 6681,6*47,5/100=3173,76 грн.

після впровадження: 1113,6*47,5/100=528,96 грн.

Загальна сума економії відрахувань з фонду оплати праці:

                 3173,76-528,96=2644,8 грн.

Витрати на 1 тонну цукру-піску:

                 (192,21-2,64)/18529=10,23 грн.

6.3.5. Збільшення витрат на утримання та експлуатацію обладнання.

Амортизаційн відрахування на реновацію обладнання:

- після впровадження заходу:

            94010,00*0,15=14101,50=14,10 тис.грн.

Витрати на утримання поточного і капітального ремонту обладнання:

після впровадження заходу:

            14101,5*0,4=5640,6=5,64 тис.грн.

Всього збільшення витрат за статтею “Утримання та експлуатація обладнання”:

            14101,5+5640,6=19742,1=19,74 тис.грн.

Витрати за цією статтею на 1 тонну цукру складуть:

            (1130,64+19,74)/18529=62,09 грн.

В зв’язку з перерахованими змінами статтей витрат на виробництво цукру-піску внаслідок реконструкції відбудиться зміна собівартості цукру-піску за калькуляцією (таблиця 6.19.).

З таблиці 6.19 можна зробити висновок, що собівартість продукції зменшилась на 113,58 тис.грн. Що стосується витрат на 1 тонну виробітку цукру-піску, то вона зменшилась на 6,13 грн. Зменшились такі калькуляційні статті, як витрати на допоміжні матеріали (фільтраційне полотно), паливо та енергія на технологічн цілі, фонд оплати праці, відрахування з фонду оплати праці, утримання та експлуатація обладнання. Що стосується загальновиробничих витрат, то в зв’язку з тим, що об’єм виробництва не змінюється, вони залишаються незмінними.

Таблиця 6.19. Проектна калькуляція собівартості цукру із цукрових буряків по Острозькому цукровому заводу.             

Дан для остаточного розрахунку собівартості продукції та рентабельност капіталовкладень наведемо в таблиці 6.20, таблиці 6.21.

Таблиця 6.20. Розрахунок повної собівартості обсягу виробництва по Острозькому цукровому заводу.

        Оскільки обсяг виробництва внаслідок впровадження заходу незмінюється, то для розрахунку обсягу виробництва на два періоди наведемо одну таблицю 6.21.

Таблиця 6.21. Розрахунок випуску продукції в вартісному виразі.

З допомогою цих даних розраховуємо наступну таблицю 6.22, та таблицю проектно калькуляції (таблиця 6.19).

В таблиці 6.22 відображається вплив даного заходу на основні техніко-економічн показники діяльності підприємства. Також з допомогою цієї таблиці можна розглянути зміни певних показників, та порівняти їх із значеннями попереднього періоду.

Таблиця 6.22. Вплив заходу на техніко-економічні показники діяльності ВАТ “Острозький цукровий комбінат”.

Після впровадження даного заходу можна зробити такі висновки, щодо покращання ефективності роботи підприємства.

Заміна дискових фільтрів на патронні фільтри для фільтрування сиропу технічно можлива, та господарчо необхідна.

Строк окупності капіталовкладень, необхідних для здійснення заходу, складає 1,8 років. Коефіцієнт ефективності капіталовкладень дорівнює 0,88.

В результаті впровадження заходу річний випуск продукції не змінюється.

Спостерігаються зміни таких важливих показників, як:

-собівартість 1 тонни цукру-піску зменшується на 6,13 грн.;  собівартість обсягу теж відповідно зменшилась на 113,58 тис. грн.;

-додатковий прибуток внаслідок впровадження заходу (внаслідок зменшення собівартості) збільшився на 113,58 тис.грн.;

-додатковий прибуток складає 113,58 тис.грн.;

-зменшення собівартості обсягу виробництва приводить до зменшення витрат на 1 гривню обсягу виробництва на 1 грн.;

-рентабельність продукції зросла на 0,7 %;

-фондовіддача зменшилась на 0,001 грн.

Виходячи з отриманих даних зробимо висновок, що запропонований захід позитивно вплинув на основні показники роботи підприємства.

Дані, що характеризують загальний вплив запронованихзаходів наведемо в наступних таблицях.

Таблиця 6.23. Показники економічної ефективності запропонованих до впровадження заходів на ВАТ “Острозький цукровий комбінат”

Таблиця 6.24.Вплив запропонованих до впровадження заходів на собівартість 1 тонни цукру-піску на ВАТ “Острозький цукровий комбінат”

                                                                   (грн.)

Таблиця 6.25.

 Вплив запропонованих до впровадження заходів на основі техніко-економічні показники діяльності ВАТ “Острозький цукровий завод”

        Виходячи з даних техніко-економічної характеристики та на основі аналізу господарсько діяльності ВАТ “Острозький цукровий комбінат” необхідно зробити такі висновки:

підприємство має виробничу потужність 1,7 тис.тонн перероблення цукрового буряку в зміну. Забезпечення сировиною відбувається із найближчих зон бурякосіяння.

Термін сокодобування складає 111 діб.

В 1998 році підприємство збільшило випуск продукції, хоч асортимент став трохи вужчим порівняно з попередніми роками.Відповідно в 1998 році спостерігається збільшення прибутку , рентабельності виробництва та продуктивності праці.

Однак снує негативна сторона – це те, що собівартість 1-ї тонни цукру, а отже всього обсягу виробництва збільшилась , відповідно на 36,6 грн.,1590 тис.грн.Це пояснюється тим, що у 1998 році ціна на сировину зросла , порівняно з попереднім роком та технічна база заводу дуже застаріла і потребує оновлення.

Отже, проаналізувавши стан підприємства на сьогоднішній день випливає те , що необхідно знаходити внутрішньовиробничі резерви , які дали б змогу знизити собівартість обсягу виробництва.

        Так шляхи можна знайти , вони випливають із основних техніко-економічних факторів, що мають вплив на собівартість продукції.

        В даному дипломному проекті запропоновано три напрямки зниження собівартості:

Реконструкція основних цехів виробництва з нарощуванням виробничої потужності заводу.

Впровадження АСУВП випарної станції цукрового заводу.

Модернізація фільтрів для фільтрування сиропів.

Розрахунки ефективності капіталовкладень показали , що внаслідок впровадження окремо кожного заходу буде спострігатись зменшення собівартості 1 –ї тонни цукру та зменшення витрат на 1 гривню обсягу виробництва.

З таблиці 6.23 можна побачити показники економічної ефективност заходів.Внаслідок їх впровадження можна отримати додатковий прибуток 5502,33 тис.грн., а за рахунок зниження собівартості він буде дорівнювати 2589,66 тис.грн.Загальна сума капіталовкладень складає 10785,71 тис.грн.Виконавши розрахунки терміну окупності капіталовкладень можна сказати про доцільність проведених заходів і про швидке повернення витрачених коштів.

Розглянувши таблицю 6.24 можна сказати, що внаслідок впровадження запропонованих заходів , ми отримали зменшення собівартості 1-ї тонни цукру –піску на 87,81 грн.В основному спостерігається зменшення всіх статей калькуляції , крім статей Утримання та експлуатація обладнання”,”Загальновиробничі витрати”, оскільки планується введення нових виробничих фондів.

Ми отримуємо зміну основних техніко-економічних показників.Виробнича потужність заводу склала 1,9 тис.грн. тонн буряку в зміну.Обсяг виробництва за рахунок скорочення втрат цукру у процесі виробництва та за рахунок збільшення виходу цукру виріс на 4964,65 тис.грн.

Впроваджен заходи дають зменшення чисельності на 15 чоловік.

Обсяг виробництва у натуральному виразі збільшився :

Цукор  -5353,27 тонни;

Меляса-  15264  тонни;

Жом    -      533  тонни;

Отримано прибуток 5902,33 тис.грн., приріст прибутку 2944,4 тис.грн.

Спостерігається зменшення витрат на 1 грн. обсягу виробництва з 0,85 до 0,75 грн., та рентабельності продукції на 14,2%.Продуктивність праці збільшилась порівняно з 1997 роком на  на 17286 грн.

Однак спостерігається зменшення показника фондовіддачі на 0,122 тис.грн. Це пояснюється тим, що більше 60% основних виробничих фондів відносяться до неактивної частини і не пов’язані за обсягом виробництва. Спираючись на вищевикладене,  можна вважати за доцільне введення даних заходів.

1.Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р.

2.Ринкове положення з планування обліку і калькуювання собівартості продукції(робіт,послуг) у промисловості постанова КМУ від 26.04.96р.№473.

3.Ринок українського цукру.В.Слюсар –Економіка України стор.35

4.Воронин В.Г. Економико-математичні методи і моделювання в плануванні і управлінн харчової промисловості. М.:Агромпроиздат, 1987.-303с.

5.Ільін О.А,Інвестиції і виробничі потужності:інтенсіфікація використання.-М.Економіка,1987 – 206с.

6.Економіка харчової промисловості :Підручник С.П.Кошелюка –К.:Вища школа,1994.-334с.

7.Чернелевський Л.М. Економічний аналіз виробничої господарської діяльності підприємств харчової промисловості :Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей . –К.:УДУХТ, 1994.-215с.

8.Економіка підприємства:Підручник для студентів вузів/                Під ред.Горфинкеля В.Я.,Купріянова Е.М.-М.:Банки і біржи,ЮНИТИ,1996.-367с.

9.Економіка підприємства:Підручник/Під ред.О.І.Волкова.-М.:

ИНФРА М.1997.-416с.

10.Економіка цукрового промисловості.Подгаец С.І.-М.:Харчова промисловість,1970.-232с.

11.Економіка підприємств:Підручник в 2т./За ред.С.Ф.Покропивного.-К.:Вид-во “Хвиля Прес”,Донецьк, 1995.-680с.

12.Правила охорони праці в цукровому виробництві.-К.:Вид-во “Основа”, 1997 .-304с.